У рамках науково-просвітницького проекту «Краєзнавчі зустрічі», 30 травня, було презентовано 2-ге видання наукової монографії Олени та Олександра Колибенків «Переяславці княжої доби: історико-історіографічні портрети».
Бібл. : Колибенко Ол., Колибенко О. Переяславці княжої доби: історико-історіографічні портрети. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – Переяслав – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2022. – 252 с. – (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини: Вип. 21). Наклад видання – 100 примірників.
Що змінилося у другому виданні монографії. Це друге доповнене та перероблене видання книги надрукованої у 2018 р. У порівнянні з попереднім обсяг дослідження збільшився на п’ятдесят сторінок, а до змісту авторами додано ще три пункти (загалом тринадцять). Так, у пункті VI йдеться про переяславського князя Ярополка Володимировича (1114–1132 рр.), сина Володимира Мономаха. У пункті ХІІ описано біографію переяславського князя Ярослава-Федора Всеволодовича (1201–1206 рр.), сина володимиро-суздальського князя Всеволода-Дмитрія Юрійовича. У пункті ХІІІ подано відомості про переяславського князя Михайла Всеволодовича (1206 р.), сина Всеволода Святославича. Також у змісті з’явилася довідкова позиція «Антропонімія Переяславля Руського» – перелік з вісімдесяти п’яти осіб з вказанням їх соціального статусу.
Про що ця книга. Загалом у монографії презентовано відомості щодо тринадцяти осіб пов’язаних з Переяславом у хронологічному діапазоні з ХІ по ХІІІ ст., зокрема десятьох місцевих князів, а також однієї доньки, одного зятя та одного боярина. Про появу цієї книги раніше уже розповідалося на сайті.
Як проходила презентація дослідження. Захід відбувся в конференц-залі імені В. Сухомлинського. Зібрання було ініційоване науково-дослідним відділом історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» за сприяння Переяславського міського осередку Національної спілки краєзнавців України.
Аудиторію заходу склали викладачі кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін й інших підрозділів університету, зокрема працівники бібліотеки, наукові працівники НІЕЗ «Переяслав».
Модератором зустрічі виступив кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» Тарас Нагайко.
Кандидат історичних наук, професор, заступник генерального директора з науково-методичної роботи НІЕЗ «Переяслав» Олександр Колибенко представив присутнім власний науковий доробок. Зокрема, розповів про кілька знакових постатей – мешканців давньоруського Переяслава та про шляхи наукового пошуку. У обговоренні книги взяли участь доктор історичних наук Валентина Молоткіна, доктор філологічних наук Микола Корпанюк, кандидат історичних наук Людмила Хмельницька, історик-краєзнавець Людмила Набок, директор університетської бібліотеки Ольга Шкира.
Довідка про авторів. Колибенко Олександр Володимирович (нар. 25.10.1962 р.), кандидат історичних наук, професор, заступник генерального директора з науково-методичної роботи НІЕЗ «Переяслав». З 2013 р. очолює переяславський міський осередок Національної спілки краєзнавців України. Коло наукових інтересів: археологія та історія давнього Переяслава, історичне краєзнавство, нумізматика. Автор та співавтор наукових монографій, посібників та наукових статей.
Колибенко Олена Володимирівна (нар. 3.07.1964), кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі. У 1986 р. закінчила історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. 2013 р. член Національної спілки краєзнавців України. Коло наукових інтересів: історія давнього Переяслава, історичне краєзнавство. Автор та співавтор наукових монографій, посібників та наукових статей.
Як відомо, джерелами для створення монографії виступили опубліковані документи давньоруського періоду, інформація археологічних досліджень та наукові розвідки. Автори здійснили спробу біографічної реконструкції та ретельний історіографічний аналіз щодо обраних осіб. Крім того, книга містить значну кількість інформації про історичні події та суттєво доповнює спектр наукових відомостей стосовно одного із значимих періодів української державності та ілюструє потенціал для майбутніх досліджень у сфері людинознавчої історії Переяславського краю.
Тарас Нагайко