15 березня 2023 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі, за підтримки Інституту історії України НАН України та Національної спілки краєзнавців України, відбувся круглий стіл на тему «російсько-українська війна (2014-2023) та українське суспільство». Учасники та гості дискусії підняли низку актуальних питань, серед яких, зокрема, датування початку російсько-української війни.
Професор Олександр Лисенко провів паралелі між російською агресією проти України і Другою світовою війною. Він зауважив, що ці події мають багато спільного, зокрема у питанні пропаганди та виправдання військової агресії, яка базувалася, головним чином, на вкидах недостовірної інформації з метою зомбування власного населення та впливу на світову думку.
Важливу проблему, пов’язану зі збереженням культурної спадщини України, учасники круглого столу обговорили разом із професором Олександром Реєнтом. Він відмітив, що росія за рік повномасштабної агресії знищила значну кількість українських культурних та історичних пам’яток. Особливо, на думку доповідача, варто відмітити знищення росіянами культурного пласту української історії, що почалося задовго до 24 лютого 2022 року, коли був здійснений акт повномасштабної військової агресії по відношенню до України зі сторони росії.
Також доповідач наголосив, що в сьогоднішніх реаліях нагальною є потреба у фіксації та дослідженні пошкоджених, зруйнованих та знищених пам’яток історико-культурної спадщини України, створення реєстру, каталогу та бази даних понівечених об’єктів й розграбованих культурних цінностей з подальшим використанням їх національними і міжнародними правовими установами як фактів вандалізму з боку російського агресора. Такий крок у майбутньому дав би можливість в контексті міжнародного гуманітарного права, на основі міжнародних конвенцій і спеціальних законів, провести процес повернення і реституції їх в Україну.
До бесіди долучилися ректор УГСП, професор Віталій Коцур та професор Віктор Коцур, які зазначили, що передумови російсько-української війни почали формуватися фактично відразу після розпаду Радянського Союзу. Одним із головних чинників підготовки агресивної війни проти України була багаторічна політика росії спрямована на формування максимально можливої залежності не лише нашої держави, але й багатьох європейських країн від російських енергоносіїв. Паралельно корелювалася гуманітарна політика росіян, орієнтована на нівелювання української автентичності і зменшення впливу науки та культури України не лише на пострадянському просторі, а й у світовому вимірі.
Після обговорення визначених організаторами круглого столу актуальних питань учасники перейшли до відзначення науковців за вклад у розвиток історичного краєзнавства України – голова Національної спілки краєзнавців України професор Олександр Реєнт вручив подяки та грамоти.
Бібліотека Університету Григорія Сковороди в Переяславі отримала в подарунок низку важливих для викладацької спільноти та студентства наукових праць.
Пресцентр кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання