30 травня 2023 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, за ініціативи кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І. П. Стогнія, розпочала роботу І Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціально-антропологічна наука: гуманітарні виміри і цивілізаційні виклики». Співорганізаторами заходу стали Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Український державний університет імені Михайла Драгоманова.
У ході пленарного засідання свої соціально-антропологічні, метаантропологічні й соціокультурні ідеї та концепції представила когорта провідних українських філософів.
Вітальним словом та доповіддю «Людиноцентризм – головний науково-педагогічний напрям діяльності викладацького колективу Університету Григорія Сковороди в Переяславі» відкрив роботу засідання доктор історичних наук, кандидат політичних наук, професор кафедри публічного управління та адміністрування, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур. Він підкреслив, що людиноцентризм є головним науково-методологічним принципом побудови науково-дослідного і навчально-методичного процесу в університеті. Цей принцип проходить через усі навчальні дисципліни, які викладаються у нашому ЗВО, адже проблема творчого і гуманістичного розвитку особистості є головним пріоритетом і ключовим завданням для всебічного розвитку сучасної цивілізації.
Доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва Назіп Хамітов натхненно розкрив тему «Філософська антропологія як метаантропологія: методологічна основа і гуманістичний світоглядний вектор соціальної антропології». Науковець окреслив власну методологію і показав, як вона працює у вирішенні проблем, що стосуються сучасного українського контенту, зосередивши увагу й на укоріненості метаантропології у вченні Григорія Сковороди як світоглядно, так і в плані побудови філософської діалоговості та гуманістичності.
У свою чергу, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Ярослав Любивий, доповідаючи про соціогуманітарний вимір сучасної цивілізаційної трансформації, зосередив увагу на важливості гуманістичного виховання, створенні морально-естетичних навчально-виховних технологій, пов’язаних зі специфікою і впливом на поточну цивілізаційну трансформацію сучасного суспільства, а також підкреслив необхідність співтворчості у сучасній соціальній взаємодії.
У доповіді «Суперечності новітніх викликів соціокультурної глобалізації світу» доктор філософських наук, професор, декан факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Петро Кравченко зауважив, що культурна глобалізація означає залучення великої частини людства в єдину відкриту систему суспільно-політичних, економічних і культурних зав’язків на основі модерних засобів інформаційних систем і комунікацій. Тому нині дуже гостро стоїть проблема дослідження зміни культурної ідентичності суспільства: як національні, соціальні рухи, туризм, міграція, міжетнічні та міжкультурні контакти призводять до формування нових транслокальних ідентичностей.
Заступник декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор, Сергій Руденко представив досвід застосування методики CLIL в університетській практиці викладання філософії та культурної антропології для факультетів не гуманітарного спрямування. Його суть полягає в тому, що здобувачі освіти опановують філософські дисципліни декількома мовами. Застосування цієї методики в освітньому процесі дає можливість одночасно вивчати зміст предмету та практикувати іноземну мову, що підвищує можливість здобувачам вищої освіти активно комунікувати у різних сферах практичної діяльності.
Докторка філософських наук, професорка, професорка кафедри релігієзнавства Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Віце-президентка Міжнародної асоціації філософського мистецтва Світлана Крилова представила свій напрям і школу соціальної метаантропології, конкретизувала її специфіку й представила творчі здобутки. Розкрила значення соціально-метаантропологічних досліджень на рівнях буденного, граничного й метаграничного буття людини.
Завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І. П. Стогнія Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидат філософських наук, доцент Сергій Рик у своїй доповіді «Соціальна антропологія в контексті цивілізаційного пізнання людини», посилаючись на визначення цивілізації у роботах А. Тойнбі і С. Гантінгтона, визначив основні характеристики та обґрунтував специфіку розвитку сучасної цивілізації. Також він розкрив особливості цивілізаційного пізнання людини в умовах сучасних цивілізаційних реалій.
Доповіді викликали значний інтерес в учасників конференції, про що свідчать питання, які ставилися після кожного виступу, а також жвава творча дискусія, що розгорнулася на пленарному засіданні. Не менш цікавими і актуальними були дискусії на секційних засіданнях другого дня роботи конференції.
Надалі резолюції конференції будуть важливими та корисними для науковців і здобувачів вищої освіти.
Пресцентр кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І. П. Стогнія