У минулу середу, 7 червня 2023 року, викладач кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання факультету історичної і соціально-психологічної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Роман Коцур взяв участь у міжнародній науковій конференції «Perspectivele și Problemele Integrării în Spațiul European al Cercetării și Educației, Ediția a X-a» у місті Кагул (Молдова).
Як стало відомо пресцентру факультету, у секційному засіданні були обговорені актуальні питання з історичних наук за участі представників Державного університету імені Богдана Петричейку Хасдеу з Кагулу, зокрема, доктора історичних наук Поліни Лунгу яка розкрила тему «Викладацька кар’єра бессарабського педагога та історика Олександра В. Болдура відображена в архівних документах», доктора історії Державного університету Молдови Іона Валера Ксенофонтова, який виступив з доповідю «Елітарний навчальний заклад: «Liceul Ţăranilor». У свою чергу представник Ізмаїльського державного гуманітарного університету доктор історичних наук Микола Ніколаєв «Особливості грошового обігу Ольвії третьої чверті IV ст. до р.х»; кандидат історичних наук, доцент Іван Татаринов з темою ««Енеїда» І. Котляревського як джерело з історії костюму та моди в Україні в кінці ХVIII ст.»; кандидат історичних наук, доцент Віктор Дроздов, який розкрив тему «Татарбунарське повстання в радянській політиці».
Роман Коцур виніс на науковий загал доповідь на тему «Удосконалення субтропічного рослинництва у творчому доробку професора В.Ф. Ніколаєва підчас наукової діяльності в м. Сухум (1927-1938 рр.)». Розповідає, що метою дослідження став аналіз здобутків професора В.Ф. Миколаєва (1889-1973) щодо вдосконалення субтропічного рослинництва в дослідницькій діяльності професора м. Сухумі та аналіз його наукових праць та вирішення цієї проблеми.
«Результати дослідження свідчать, що вчений досліджував вирощування таких рослин як азіміну, акація, гваюла, евкаліпти і т.д. За наслідками досліджень В.Ф. Миколаїв першим визначив значний поліморфізм гваюли, описавши встановлені ним шість різновидів та дві форми. На підставі цієї роботи вчений розробив власну класифікацію форм гваюли, яка досі залишається незмінною. За підсумками аналізу публікацій В.Ф. Миколаєва встановлено, що в період його діяльності у Сухумському відділенні ВІПБ та ПК розкрився талант вченого як спеціаліста-ботаніка субтропічної флори. Результати його досліджень мали велике практичне значення та сприяли економічному розвитку країни. Праці вченого, присвячені вирішенню зазначеної проблеми, є високоінформативними, значною мірою актуальні й зараз», – розповідає Роман Володимирович та дякує організаторам за запрошення до цього важливого наукового зібрання.
Пресцентр кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання