Нещодавно, 11 листопада 2019 року, в стінах ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбувся круглий стіл присвячений Дню рідної мови та писемности. Його організаторами виступити філологічний, соціоісторичний факультети та факультет фізичного виховання.
Із вступним словом до присутніх звернувся модератор заходу – доктор філологічних наук, професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Микола Корпанюк, який, у ході свого виступу звернув увагу присутніх на мову як основу й опору національного буття, а також виклики, які нині стоять перед нею, зокрема у дискурсі систематичної русифікації, яка триває вже упродовж багатьох століть. Микола Павлович нагадав присутнім, як звучала українська мова у ХІ й ХІІ ст. за часів Київської Русі й закликав учасників заходу пам’ятати про вікову традицію мовленнєвої культури українців.
Наступним до слова було запрошено доктора історичних наук, професора, декана факультету фізичного виховання Віктора Куйбіду, виступ якого стосувався теми «Народна природнича термінологія як вияв духовного багатства нації». На прикладах назв окремих видів тварин, птахів і земноводних він показав наскільки глибокими є вікові зв’язки української мови, зображені у народних назвах тваринного світу (приміром, птахи: Земське песя, Зінське щеня, ковалик, волове очко, швачка, жайворонок / богоспівник, шишкар / Ісусове Потя, Пірникоза / поганка, чомга; змії (серпентоніми): веретільниця гладка) тощо. Принагідно, детальніше з дослідженнями автора можна ознайомитись тут.
Як уродженка Півдня, доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Ганна Токмань виступила з доповіддю «Національна самобутність українців півдня України». Для неї Південь України – це мала батьківщина, де минуло її дитинство, молодість і юність. Присутнім вона нагадала як південь України заселявся спочатку слов’янськими племенами, а пізніше козаками. Зокрема, оживила у пам’яті той факт, що на території сучасного Херсона розкинулась Інгульська паланка запорозьких козаків і попри те, що нині місто є зрусифіковане – це патріотичне місто, де народились такі відомі письменники як Дніпрова Чайка та Микола Куліш, громадсько-політична діячка Катерина Гандзюк. Місто Бердянськ пригадалось Ганні Леонідівні тим, що тут навчався відомий український письменник Трохим Зіньківський; й тут же розташована Кальміуська козацька паланка та відома Бердянська коса. Запоріжжя оживило спогади доповідачки про навчання в інституті міста, де скрізь були присутні російські школи, зрусифіковане вщент населення й переповнені російськими кагебістами підвали запорізьких шкіл. Проте, Запоріжжя має те, що ніколи не зітре його історичну пам’ять про славну добу козаччини – це Хортиця, яка й до цього часу є осередком духовного збагачення для багатьох українців, які вірять в незалежну Україну.
Доктор педагогічних наук, доцент кафедри української лінгвістики та методики навчання Олена Кулик, розкриваючи тему своєї доповіді «Мовограй або ігрові технології як засіб інтенсифікації навчання української мови», привернула увагу присутніх до проблеми, пов’язаної з вивченням української мови. Представляючи різні інструменти вивчення української мови, вона звернула увагу на такий важливий проєкт як «Мова ДНК нації». Особливо актуально, на її думку, доносити важливість вивчення української мови до покоління Z – дітей інтернету та технологій, які не є командними гравцями й часто не замислюються над сутністю мовного питання.
Кандидат історичних наук, старший викладач кафедри політології Леся Коцур розкрила тему: «Політичні аспекти утворення та функціонування Народного Руху України: 1989-1991 рр.». Під час виступу вона нагадала присутнім, що цього року свій 30-літній ювілей святкує не лише Народний Рух України (НРУ), а й Закон про мови в УРСР, який було прийнято 28 жовтня 1989 р. При цьому головні тези виступу стосувались, переважно, громадсько-політичної діяльності Руху напередодні здобуття Україною незалежности, а саме: організація та проведення І Всеукраїнського з’їзду Народного Руху 7-10 вересня 1989 р. у м. Києві; реакція комуністичної влади на проведення І Всеукраїнського з’їзду рухівців й викривлення інформації про хід заходу у ЗМІ; організація Рухом акцій протесту на підтримку законів про мови та про вибори, їх демократизацію; відновлення Рухом такої важливої історичної традиції, як святкування Дня соборності України, 21-22 січня (присвяченого Акту Злуки УНР і ЗУНР, 22 січня 1919 р.); започаткування традиції «живий ланцюг єдності»; розробка й написання учасниками НРУ такого важливого документа як Акт проголошення незалежності України (автор – Левко Лук’яненко); боротьба за утвердження Української незалежності на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р., тощо.
У свою чергу, доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Галина Мазоха виступила зі словом, присвяченим презентації її авторської монографії «Листи українських письменників другої половини ХХ сторіччя: діалог із читачем і часом». Вона зачитала уривки з листувань Григора Тютюнника та Василя Симоненка (до брата, до Івана Світличного); епістолярію діаспори, зокрема, лист Віри Вовк (листувалась і з Василем Стусом) до Василя Барки тощо.
Вже насамкінець події поетичними читаннями її прикрасили студенти: Поліна Борисова (вірш Сидора Воробкевича «Рідна мова»), Вікторія Савчук (вірш Володимира Підпалого «Тиха елегія») та Юлія Бабенко (вірш Віктора Баранова «До українців»). Видається, юні читці у ході свого декламування зуміли передати весь спектр емоцій, що були закладені авторами у зміст своїх творів.
Видається, круглий стіл присвячений Дню рідної мови та писемности, дякуючи його організаторам та учасникам, вдався на славу – залюбки чекатимемо на нові події подібного формату, адже вони так потрібні задля ще більшого утвердження нашої мови та державности.
Леся Коцур
ФОТОГАЛЕРЕЯ
