6–7 листопада 2025 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася XVII Всеукраїнська науково-практична конференція «Перспективи розвитку сучасної психології» – масштабний фаховий захід, який традиційно об’єднує науковців, викладачів, практичних психологів і здобувачів освіти. Два дні роботи конференції стали для учасників не лише подією професійного спілкування, а й джерелом особистого натхнення та людяного діалогу.
У 2025 році в конференції взяли участь понад 150 учасників із провідних освітніх і наукових установ України, зокрема: Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Поліського національного університету, Українського католицького університету, ПВНЗ «Київський медичний університет», Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», ГО «Асоціація ресурсної психології та психотерапії» та інших.
Пленарну частину конференції відкрила кандидат психологічних наук, професор кафедри психології соціально-психологічного університету Галина Хомич, окресливши мету заходу – створення спільного наукового простору для обміну думками, пошуку нових ідей і розвитку психологічної науки в контексті сучасних викликів. Надалі з вітальними словами виступили декан соціально-психологічного факультету Борис Дем’яненко, керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська та завідувачка кафедри психології Оксана Руденко.
«Сучасна психологія сьогодні є тією сферою, де зустрічаються наука, практика й освіта. Ми спостерігаємо, як кожен із цих напрямів збагачує інші, формуючи нову якість підготовки фахівців, дослідницьких пошуків і практичної допомоги людині. І саме завдяки таким конференціям, як наша, ми маємо змогу бачити цю синергію в дії», – зазначила у своєму виступі Оксана Руденко.
Серед доповідей, представлених на пленарному засіданні, були такі теми:
- Особливості протидії деструктивним інформаційним впливам у воєнний час (Алла Ковальчук);
- Супервізія у полімодальному багатофокусному підході (Валерія Тайз);
- толерантність до невизначеності як чинник психологічного благополуччя (Лариса Березовська);
- Плейбек-театр як засіб активації внутрішніх ресурсів особистості (Ольга Любимова);
- Підтримка ментального здоров’я в освітньому середовищі (Юлія Войцехівська);
- Психологічна допомога сім’ям, що постраждали від війни (Олена Кріпак);
- Трансформація дитячого травматичного досвіду у творчий ресурс (Світлана Тафінцева).
Учасники наголошували, що теми доповідей охопили найактуальніші аспекти сучасної психології – від стресостійкості й кризового консультування до розвитку внутрішніх ресурсів особистості та гуманістичних засад психологічної підтримки в умовах війни.
Практичний день: майстер-класи та методичні апробації
Другий день конференції був присвячений майстер-класам – формату, який поєднує теоретичну глибину з практичною цінністю. Модератором роботи виступив доцент кафедри психології Леонід Ніколаєв, який відкрив день і привітав усіх учасників:
«Майстер-класи – це той формат, де психологічна теорія набуває життя. Тут ми бачимо, як наукові ідеї перетворюються на методи, як особистість фахівця стає інструментом професійної дії. І саме ця жива взаємодія є основою сучасної тренінгової культури», – зазначив він.
У програмі другого дня відбулося п’ять майстер-класів, кожен з яких став окремим простором досвіду:
- Олена Мацюк – «Робота з самоідентичністю підлітків у кризовий час»;
- Іван Заєць – «Психологічний портрет особистості: індивідуально-типологічні особливості»;
- Наталія Соболєва – «Як психологу розпочати власну практику»;
- Лілія Апостолакі – «Кавотерапія як напрям самостабілізації. Авторська техніка “Моя захисна мандала”»;
- Ксенія Герасимова – «ACTивне життя: від боротьби до дії, керованої цінностями».
Майстер-класи об’єднали фахівців різних напрямів і шкіл, демонструючи практичну багатовимірність сучасної психології.
«Це був виклик – самостійно презентувати метод онлайн, працюючи з мобільного інтернету, але водночас і потужний досвід навчання та саморозвитку. Ми пробуємо нові вправи, метафори, шукаємо формулювання, які справді відгукуються людям. Навіть наш методичний «автобус» ми переписували 48 разів, поки він не почав працювати. І в цьому теж є сенс – психолог має не боятися помилятися, аби рости», – поділилася Ксенія Герасимова.
«Переяслав створює особливу атмосферу – простір, де не боїшся проявитися. Тут хочеться мислити, рефлексувати, шукати. Після конференції залишається своєрідний післясмак, як після доброї вистави в театрі – коли вийшов, а всередині ще звучить», – розповіла Галина Низовець.
Також особливістю цьогорічної конференції стало глибоке включення учасників у процес обговорення. Кожен майстер-клас супроводжувався відкритою дискусією, обміном спостереженнями та рефлексіями.
«Такі зустрічі – це не просто форма звіту чи можливість виступити. Це простір професійного проявлення, де можна отримати фідбек, почути себе й колег, випробувати власні ідеї. І саме через цю живу взаємодію народжується спільнота», – старший науковий співробітник відділу психології праці, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Алла Шевенко.
«Онлайн-формат ніколи не замінить живого контакту, але може стати не менш глибоким, якщо створити безпечний простір. Ми прагнемо, щоб наші конференції були простором проявлення – не лише наукових результатів, а й особистісного досвіду. Коли людина може поділитися, бути почутою, відчути підтримку – це і є справжня психологічна культура», – підсумовуючи, зазначила Світлана Герасіна.
«Такі події – це не просто науковий форум. Це місце, де наука зустрічається з людьми, де народжується довіра, натхнення й професійна гідність», – підсумував Леонід Ніколаєв.
Організатори висловили щиру вдячність усім учасникам і партнерам конференції за змістовну співпрацю, професіоналізм та небайдужість. Планується, що наступна, XVIII Всеукраїнська науково-практична конференція «Перспективи розвитку сучасної психології» відбудеться у квітні 2026 року.
XVII конференція «Перспективи розвитку сучасної психології» підтвердила, що Університет Григорія Сковороди в Переяславі залишається провідним осередком фахової комунікації, розвитку психологічної науки та освіти. Подія продемонструвала єдність наукового мислення, практичного досвіду та людського виміру професії психолога.
Усі пленарні виступи та майстер-класи доступні для перегляду на офіційному youtube-каналі кафедри психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Пресцентр кафедри психології
