За періоду незалежної України Бабин Яр перетворився на місце формування низки окремих історичних пам’ятей різних етнічних, політичних, конфесійних та інших соціальних груп і громадських організацій, що репрезентують нащадків жертв нацизму та комунізму. Це призвело до дефрагментації пам’яті та ускладнює спільне розуміння трагічних сторінок минулого, проявилося у встановленні численних пам’ятних знаків, присвячених цим жертвам (як групам, так і окремим особам).
18 травня 2022 р. на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі пройде міжнародна науково-практична конференція на тему «Проблеми розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру: історичний, меморіальний та пам’ятєвий контекст. Серед організаторів кафедра загальної історії, правознавства і методик навчання факультету історичної та соціально-психологічної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі (які є учасниками дослідження на тему: «Історико-правові засади соборності й державотворення в Україні» – прим.авт.), Інститут історії України НАН України та Ізмаїльський державний гуманітарним університетом.
Зазначимо, що координатором діяльності з боку УГСП стане кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Оксана Костенко, з боку Інституту історії України НАН України – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX – початку XX ст. Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, з боку Ізмаїльського державного гуманітарного університету -доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Української академії історичних наук Лілія Циганенко.
Бабин Яр у всьому світі відомий як один із найвизначніших і найвиразніших символів Голокосту. Разом із тим як місце пам’яті він має низку суттєвих відмінностей від інших місць масового знищення євреїв нацистами під час Другої світової війни.
«Ще за часів Російської імперії Бабин Яр був оточений низкою кладовищ, які природним шляхом сформували багатоконфесійний некрополь. У повоєнний період він був майже повністю зруйнований, а потім значною мірою забудований. Цей процес триває й надалі. Останній раз Бабин Яр зазнав руйнувань зі сторони росії на початку березня 2022 р.
Усе це призвело до того, що фактична історія Бабиного Яру є набагато тривалішою, ніж період Голокосту та нацистської окупації, особливо у світлі останніх подій, коли росія здійснює злочини проти українського народу у ході російсько-української війни, все це має бути враховано та відображено в будь-яких проектах його меморіалізації. Станом на сьогодні Бабин Яр і прилеглий некрополь – це переважно невпорядкований простір громадського парку та лісопаркової зони, де у хаотичному порядку встановлено 31 пам’ятник, пам’ятний знак, а також їх групи, що не складають будь-якого архітектурного та ландшафтного ансамблю. Кількість цих пам’ятних знаків збільшується практично щорічно» – пояснюють організатори та додають, що загалом меморіалізація Бабиного Яру є свідома конструктивна співпраця всіх державних установ, наукових закладів, закладів вищої освіти, громадських організацій, етнічних і релігійних громад, що мають завданням збереження історичної пам’яті. Організатори зібрання впевнені, що першим кроком до втілення у життя цієї концепції має стати консолідація наукових зусиль та пошуків усіх бажаючих, які щиро зацікавлені у гідному вшануванні пам’яті жертв Голокосту та Бабиного Яру.
Позаяк тема зібрання є надзвичайно актуальною в контексті нашого сьогодення організатори запрошують долучитися до обговорення усіх охочих. Без жодних перебільшень, це стосується кожного з нас!
Пресцентр кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання