Процвітання нації розпочинається з міцного роду і злагодженої родини. Сім’я – це союз Неба і Землі, чоловіка і жінки, батьків і дітей, предків і потомків, двох різних родів, призначених для виховання щасливої Людини. Людини, яка принесе благо своєму роду і всьому людству.
Сьогодні українці відзначають День сім’ї. З цієї нагоди представники кафедри психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі підготували публікацію про родину, шлюб і цінність взаєморозуміння й взаємоповаги між рідними.
Щаслива сім’я створюється на постулатах любові, духовної спільності, співтворчості та безкорисного служіння. Нині, в умовах прогресуючого матеріалізму формується особа, націлена на задоволення потреб і нарощування матеріальних статків, що зрощує і підживлює егоїстичну позицію – прагнення до комфорту, примітивної життєдіяльності та духовного зубожіння, що утруднює сімейне служіння як «чоловіка-батька-годувальника», так і «жінки-матері-берегині». І про це свідчить статистика численних розлучень, самотніх людей і рівень депресивності.
Сімейне життя вимагає чимало аскез (добровільних обмежень) заради партнера чи інших членів родини. Оскільки, благодатний сімейний стрій тримається на триєдності: взаємодовірі, взаєморозумінні та взаємоповазі – споконвічних гуманних чеснотах, животворящих родовід.
Скорботно усвідомлювати, що сьогодні сім’я утопає в конфліктах, негативних взаєминах, що виникають при зіткненні бажань, позицій та інтересів. У родині конфлікт виникає при відсутності таких механізмів конструктивної комунікації, як активне слухання, емпатії, прийняття. Адже для сучасної жінки важливо прийняти характер чоловіка, який мала б вона пізнати ще до шлюбної обітниці; для чоловіка справжньою аскезою є витримати жіночі емоції, прийняти її емоційно-почуттєвий стан, вислухати і дати прихисток. Отже, надзвичайно важливо бути на своєму місці і виконувати свої ролі, інакше – підміна сімейних цінностей і спотворення чоловічої / жіночої місії з часом призводить до розчарувань, життя в невігластві і краху сім’ї.
Благополучні родини відрізняються не відсутністю чи низькою частотою конфлікту, а їх «поверхневістю» та відносною безболісністю. Духовна література вчить подружжя ніколи ревно не з’ясовувати стосунки, гаряче не дискутувати і продавлювати свої принципи. У сімейному житті цінність особистості значно вища за принципи, які часто силоміць насаджуються. Гострота конфлікту, сила емоційних сплесків, тактика та стратегія поведінки подружжя залежить від їх індивідуальних особливостей, темпераменту, характеру та гендерних якостей. Так, каменем спотикання стає несумісність індивідуальних особливостей подружжя, де основний вектор взаємин має бути спрямований на вироблення нових стратегій поведінки та розвиток різноманітних реакцій, які б не ображали партнера. Психологи запевняють, що основною причиною поглиблення конфліктної ситуації є невміння чи небажання подружжя підтримувати прийнятний стиль і гідний тон розмови. Досягнення якого можливе лише через підвищення значущості один для одного, а також: пробудження інтересу до улюблених тем розмови партнера, що дозволить поступово перейти й до інших предметів обговорення; балансування розмови та витримування паузи дасть можливість партнеру сформулювати чи закінчити думку; використання бесіди для того, щоб поділитися новинами, краще пізнати і зрозуміти чоловіка чи жінку, що створює емоційну близькість. Зазвичай, подружжя боїться розкритися один одному, що призводить до серйозного руйнівного процесу – відсутність довір’я й усвідомлення потреб партнера; безроздільна увага партнерів один до одного під час розмови, переключення уваги на інші об’єкти чи ведення розмови з паралельним переглядом гаджета неабияк виводить із рівноваги партнера.
Важливо знати, які сприятливі якості визначають успішність шлюбно-сімейних взаємин. Однозначно ідеальних або нормативних якостей для вступу у шлюб не визначено. Відомості про «хороші» або «погані» риси кожного з подружжя не є інформативними. Вони вкрай суб’єктивні і мінливі в часі. Відомо, що в успішному шлюбі можуть жити і жадібні, і щедрі люди, хазяйновиті та навпаки непристосовані, дуже освічені й безглузді, нецікаві тощо. Однак у вітчизняній психології проведені дослідження, які дозволили відзначити сприятливі якості для створення сім’ї. Сприятливими якостями позначаємо властивості, наявність яких підвищує ймовірність успішного шлюбу. До них відносять такі якості (як для чоловіків, так і для жінок): оптимізм та емоційну жвавість; старанність; здатність виконувати підлеглі ролі при збереження власних суджень; доброзичливість і співчутливість; уміння грамотно поводитися з грошима. Окремо описують якості чоловіка, сприятливі для вступу в шлюб: уміння брати на себе відповідальність і приймати рішення; здатність отримувати задоволення, ведучи за собою інших; щедрість; упевненість у собі; здатність підтримувати рівність у спілкуванні; уміння підмічати деталі. Згадаємо Окремо і якості жінки, сприятливі для вступу в шлюб: здатність до емоційної підтримки інших; здатність отримувати задоволення від допомоги іншим; спокійне ставлення до порад (чоловіка, свекрухи), відсутність тенденції до суперництва; відсутність зайвої романтичності і легковажності.
Дошлюбний період є дуже важливим для розуміння всієї специфіки психології сімейних відносин і створення здорової сім’ї. Подружжя не є кровними родичами, вони стають «родичами» за вибором. Тому необхідно в цей період багато сил витрачати саме на цей вибір, а згодом прикладати чимало психологічних зусиль для його збереження і продовження.
Сімейна ідилія, про яку так всі мріють, досягається працелюбними партнерами: робота над собою, взаєминами з рідними на всіх рівнях, на прагненні до самовдосконалення і духовного зростання. Тільки сім’я зі стійкими моральними принципами, духовними цінностями та благодатним світоглядом є самодостатньою фундаментальною основою української нації – народу високої гідності і честі.
Пресцентр кафедри психології