10 жовтня світ відзначає Всесвітній день ментального здоровʼя – день, коли ми нагадуємо собі та іншим: дбати про себе – не розкіш, а необхідність. Особливо це важливо для тих, хто професійно допомагає іншим знаходити внутрішню рівновагу та гармонію.
Цього року викладачі та магістранти кафедри психології соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі поділилися своїми щирими історіями про те, як вони підтримують власне ментальне здоровʼя в часи постійних викликів, змін і невизначеності. Це – розповіді про пошук балансу, прийняття себе та маленькі щоденні кроки, які повертають відчуття спокою й життєвої сили.
Дарія Солдатко, магістрантка кафедри психології, Key Account Manager Red Bull Ukraine, за першою освітою – соціолог та вчитель історії, тому завжди мала інтерес до розуміння людей, їх емоцій та поведінки:
«У минулому році я пережила професійне вигорання. На роботі доводилося постійно бути в режимі багатозадачності – одночасно вирішувати безліч питань, контролювати процеси, спілкуватися з клієнтами та приймати швидкі рішення. Такий темп поступово виснажив мене емоційно та фізично. Я відчула втому, апатію, втратила мотивацію і внутрішній ресурс. З ранку не хотілося просинатися та йти на роботу.
Мені треба було терміново щось робити. Я усвідомила, що ментальне здоровʼя – це не щось абстрактне, а щоденна турбота про себе. Щоб подолати цей стан, я змінила роботу, вперше обираючи себе, а не гонку за грошима. Почала більше уваги приділяти собі і робити маленькі кроки до повернення себе.
Мої щоденні кроки для підтримки себе:
- Я слухаю себе – щодня запитую себе: «Як я зараз?» Це проста, але потужна практика усвідомлення власних емоцій і стану.
- Роблю паузи – навіть 10 хвилин відпочинку між завданнями допомагають перезавантажитися. Виходжу на свіже повітря, дихаю та роблю маленьку руханку.
- Рухаюся з радістю – насолоджуюся прогулянками з собакою на світанку та ввечері. Беру участь у різних марафонах і челенджах. Займаюсь танцями в стилі Zumba – вони приносять мені задоволення, допомагають зняти стрес, відчути енергію й життєву радість.
- Перестала гнатися за ідеалом – перфекціонізм часто виснажує. Дозволила собі бути «достатньо хорошою», а не ідеальною.
- Підтримую внутрішній баланс – якщо щось не встигаю – це нормально. Розставляю пріоритети і памʼятаю, що мій ресурс не безмежний.
- Моє коло спілкування – спілкуюся з тими, хто надихає. Люди, які мене розуміють і підтримують, – це найкраща для мене терапія.
- Створила свої маленькі ритуали – ранкова кава та кілька хвилин тиші – це моменти, які повертають відчуття спокою. Вечірня прогулянка (краще за все ходьба мінімум 3 км під улюблену музику або аудіокнижку). Читаю книжки перед сном (навіть якщо на це є 10-20 хвилин). Табу на соціальні мережі за 2 години перед засинанням.
Зараз моє головне прагнення – поєднати свій досвід і нові знання, щоб допомагати іншим знаходити гармонію, підтримку та віру в себе».
Дарія Очеретня, магістрантка кафедри психології, психологиня, дослідниця кризових станів і практик відновлення:
«У своїй роботі я поєдную класичну психологію з сучасними технологіями – зокрема VR-терапією. Це інноваційний метод, який допомагає прожити травматичні переживання та здобути ресурс у безпечному середовищі, відновити відчуття контролю над собою і життям.
Моя порада: почніть з малого – зупиніться і відчуйте себе. Тіло завжди знає, коли час перепочити. Іноді достатньо просто подихати, зробити ковток чаю, вийти на прогулянку чи побути в тиші.
Створіть свій особистий ритуал відновлення:
- кілька хвилин медитації;
- глибоке дихання;
- занурення у VR-простір для розслаблення;
- чи просто обійми, які повертають до життя.
Памʼятайте: ресурс завжди поруч – у тілі, у диханні, у присутності тут і зараз. Дбайте про себе так само ніжно, як дбаєте про інших».
Анастасія Гурт, магістрантка кафедри психології, психолог, КПТ-консультант:
«Для мене турбота про ментальне здоровʼя починається з чистоти думок. Адже саме думки визначають наші емоції, поведінку та спосіб сприйняття світу. Я завжди звертаю увагу на свій внутрішній діалог, роблю інтроспекцію, шукаю альтернативні погляди – це допомагає зберігати рівновагу й усвідомленість.
Мій ресурс – у русі та природі. Плавання, прогулянки біля моря чи в лісі, контакт із тілом – усе це допомагає повернутись до себе. Інколи мені хочеться бути в колі цікавих людей, а іноді – побути наодинці. Балансуючи між цими станами, я краще розумію себе і те, що саме зараз мені потрібно».
Наталія Соболєва, магістрантка кафедри психології, практикуючий психолог, профорієнтолог для підлітків та дорослих:
«Для того, щоб підтримувати своє ментальне здоровʼя, я намагаюсь сповільнюватись: не брати одразу 10 проєктів, не проходити по 5 навчань на місяць, не ставити забагато задач та планувати час для себе і відпочинку. Виходить далеко не завжди, але прогрес однозначно є».
Тамара Кисельова, магістрантка кафедри психології, професійно цікавлюсь емоційно-образною терапією, психосоматикою, арт-терапією, а також сексологією:
«Підтримувати власний ментальний стан мені допомагають ритуали, які повертають відчуття стабільності та контролю в часи невизначеності. Це фізична активність – йога, фітнес, розтяжка, масаж обличчя або масаж тіла сухою щіткою. Для мене це про контакт з тілом і про можливість сповільнитись. У моменти стресу особливо ефективними є дихальні техніки – дихання по квадрату чи по трикутнику, які сприяють заспокоєнню та зосередженню. Також важливе місце у моєму житті займають медитації, адже вони допомагають зупинити потік навʼязливих думок і повернутись у стан внутрішньої рівноваги. Ще один спосіб зберігати гармонію – це планування. Воно дозволяє структурувати день, розвантажити голову від зайвих думок і відчути задоволення, коли можна позначити виконані завдання».
Аліна Квітка, магістрантка кафедри психології, психолог-консультант:
«Працюю з дорослими, переважно з жінками, які пережили втрату близьких на війні. У роботі поєдную когнітивно-поведінковий підхід, тілесноорієнтовану терапію та символдраму. Моя мета – допомогти людям знову відчути опору в собі та навчитися жити з болем, не втрачаючи сенсу. Моя робота – про підтримку, прийняття й мʼяке повернення до життя після втрати. Найбільше надихають історії клієнток, які, крок за кроком, починають знову відчувати радість.
Для підтримки власного ментального здоровʼя я дотримуюся кількох простих, але дієвих правил:
- Щодня починаю з кави або чаю у тиші – це мій спосіб «заземлитися».
- Мінімум 30 хвилин руху на свіжому повітрі, навіть коли здається, що немає сил.
- Щовечора записую три речі, за які вдячна.
- Влаштовую «детокс» від новин і соцмереж у вихідні.
- Дозволяю собі плакати, сміятися, відпочивати – не все потрібно лікувати, дещо варто просто прожити».
Галина Низовець, магістрантка кафедри психології:
««Із своїм, до своїх, про своє». Останнім часом для мене це не просто слова, а нагадування про важливість щирого спілкування з близькими по духу людьми, яке наповнює, підтримує і допомагає зберігати внутрішню рівновагу.
Я ціную повноцінний сон і свідомо обмежую інформаційні потоки, щоб не перевантажувати себе негативом. Люблю проводити час на природі – кататися на велосипеді, збирати гриби, подорожувати. Так я відновлюю сили й знаходжу спокій. Великим ресурсом для мене є й мистецтво – перегляд гарних фільмів, читання книжок і відвідування театру. У цих моментах я відчуваю натхнення, внутрішнє збагачення й віру в добро.
Вірю, що навіть у непрості часи важливо берегти себе, щоб залишатися цілісняою, людяною і світлою людиною».
Леонід Ніколаєв, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач навчально-методичної лабораторії психології групової роботи, бізнес-тренер, коуч, супервізор:
«Для мене ключем до збереження ментального здоровʼя є щирість – по відношенню до себе і до своїх клієнтів. Багато років я був «досягатором», але саме цього року прийшов до важливого усвідомлення: лягати спати треба сьогодні, а не завтра. Тому намагаюся не працювати допізна і дозволяю собі те, що раніше відкладав «на потім». Зараз я харчуюся здоровою їжею та практикую щоденні прогулянки. Особливу радість мені приносять прогулянки під дощем – прохолода і свіже повітря, насичене озоном, чудово відновлюють сили. Регулярно відвідую масаж, а цього місяця зробив ще один крок до турботи про себе – записався до тренажерної зали. Я рухаюся вперед до збереження свого ментального здоровʼя – і веду за собою інших!».
Дбайте про себе так само уважно, як ви дбаєте про інших. Ментальне здоровʼя – це не пункт призначення, а щоденний шлях, на якому важливий кожен маленький крок: пауза серед дня, прогулянка на свіжому повітрі, щира розмова з близькою людиною чи просто дозвіл собі відчувати те, що є. У непрості часи особливо важливо памʼятати: ваш ресурс не безмежний, і це нормально. Будьте до себе ніжними, знаходьте свої ритуали відновлення та не соромтеся просити підтримки, коли вона потрібна. Нехай турбота про ментальне здоровʼя стане не обовʼязком, а природною частиною вашого життя – такою ж важливою, як дихання.
Пресцентр кафедри психології