28 серпня традиційно в Україні православні відзначають Успіння Пресвятої Богородиці, або Першу пречисту – день закінчення земного життя святої Діви Марії, матері Ісуса Христа. Про сакральне, духовне значення цього дня інформує колектив кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін факультету історичної та соціально-психологічної освіти
Усього у православному календарі є три Пречистих: перша – 28 серпня, друга – 21 вересня, а третя 4 грудня. Друга Пречиста – це Різдво Пресвятої Богородиці, Третя – введення в храм Пресвятої Богородиці. Проте саме Перша Пречиста вважається одним із дванадцяти найважливіших християнських свят року. До нашого часу дійшло багато легенд щодо його виникнення. Одна з них свідчить, що після вознесіння Ісуса Христа на небеса, Божа Матір залишилась під наглядом Івана Богослова та часто ходила молитись до гробу Христа. У один з таких днів їй і явився архангел Гавриїл і попередив про перехід до життя небесного, котрий має відбутися незабаром та в знак своєї присутності та правдивості сказаного подарував Богоматері пальмову гілку. Божа Матір, повернувшись до міста, повідомила про своє скоре успіння учнів Христа, які зібрались провести Богородицю в небесне життя і стали свідками цього дійства: Христос зійшов на землю у супроводі душ праведників, ангелів та архангелів і забрав тіло й душу Богородиці на небеса.
Свято Успіння Богородиці, як одне з найшановніших в Україні має багатовікові традиції святкування, колорит яких має локальні відмінності. Так, в більшості регіонів прийнято, освячений в церкві цього дня пучок жита ставити біля ікони Божої Матері і лише після цього починати святкування з гучними піснями, танцями та частуваннями. Повсюди пекли короваї, які обов’язково освячували в церкві. Коровай мав бути м’яким та не кришитися, що вважалося поганою прикметою. У Галичині, Буковині, Закарпатті та частково Волині наступного дня відзначали Горіхового Спаса та розпочинали збір лісових горіхів. Від дня Успіння Пресвятої Богородиці починав відлік перший етап бабиного літа, який триває аж до 11 вересня.
На Першу Пречисту завершувався успенський піст, а тому святковий стіл цього дня мав бути пишним та різниться стравами та напоями. На Успіння Богородиці вправні господині намагались встигнути засолити зібрані гриби, огірки та помідори, які якщо вірити повір’ям в цей день мали вдаватися особливо смачними. Відверто суворої заборони на працю цього дня не було, а отже всі після церкви трудились і готувались до настання холодів. Вже після Першої Пречистої молоді дівчата на виданні звільнялись від важкої праці, адже починалась весільна пора і потрібно було готуватись: вишивати, прясти, хазяйнувати по хаті, адже не нароком прийдуть свати!
Перша Пречиста оповита в народі великою кількістю прикмет та повір’їв. Одне з них, що якщо у цей день залишити в полі невелику кількість колосків, то у наступному році це посприяє високому урожаю.
Попри заборони працювати на Успіння Богородиці існували інші заборони. Зокрема, затівати сварки, особливо в родині та з близькими. Не можна було відмовляти, особливо нужденним. Не можна ходити у незручному взутті – натерті ноги в цей день погана прикмета, що означала появу проблем у житті. У цей день заборонялось ходити і босоніж, особливо зранку і по траві, адже роса вважається слізьми Пресвятої, тож топтатись по них – великий гріх. Багато прикмет стосовно погодного прогнозу цього дня дійшли і до наших днів: «Яка Перша Пречиста – така й осінь», «з’явилася веселка на небі – осінь буде теплою», «Гарна погода – бабине літо буде прохолодним», «Багато павутиння – зима буде морозною і малосніжною». Будем сподіватись, що всі прикмети цього дня будуть одностайні у своєму передбаченні: «Скорий мир та перемога в Україні!».
Інформацію надано кафедрою історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін