Військова агресія росії по відношенню до України розпочалася далеко не в лютому 2022 року. Перші акти військової агресії були зафіксовані ще у подіях навколо острова Тузла ще за часів президентства Л. Кучми, які потім і вилилися у відкритий напад та анексію півострова Крим та подіях у частині Донецької та Луганської областей у 2014 р. 24 лютого 2022 р. розпочався новий етап військової агресії, коли росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну.
Будь-яка війна призводить до зміни цілої низки процесів як в межах країни, так і по за ними. Після того як Україна почала боронити свою державність постало багато поряд із практичними і теоретичних питань, які потребують вирішення, наукового аналізу та осмислення. Важливу роль у цьому процесі можуть зайняти фахівці з історії, які й покликані узагальнити попередній досвід та зробити висновки на майбутнє.
Одним із таких майданчиків для обговорення нагальних проблем виступають науково-практичні конференції. 18 травня 2023 р. на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі в конференц-залі Василя Сухомлинського планується провести міжнародну науково-практичну конференцію на тему «російсько-українська війна: історичні ретроспективи та сучасні реалії». Серед організаторів кафедра загальної історії, правознавства і методик навчання факультету історичної та соціально-психологічної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі (учасники дослідження на тему: «Історико-правові засади соборності й державотворення в Україні» – прим.авт.), Інститут історії України НАН України, Ізмаїльський державний гуманітарним університетом та міжнародні партнери з Кагульського державного університету імені Б. Хашдеу (Молдова).
У онлайн-форматі на платформі Microsoft Teams.
Як повідомляють організатори, координатором з організаційних питань у підготовці та проведені даної конференції від УГСП є кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Тетяна Ткаченко, від Інституту історії України НАН України – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX – початку XX ст. Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, від Ізмаїльського державного гуманітарного університету – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Української академії історичних наук Лілія Циганенко.
«Нині росія реалізує стратегію, спрямовану на руйнацію не лише державності України, а й нинішньої системи безпеки країн Європи та й світової загалом, де збройна агресія рф проти нашої держави та знищення її суверенності є одним із етапів реалізації цієї стратегії.
Сьогодні Україна зазнає комплексного тиску з боку рф, який включає керовані з єдиного центру політичні, економічні, енергетичні, інформаційні, військові та розвідувально-підривні заходи. Збройні сили росії та її військово-політичне керівництво здійснює геноцид українського народу. Через спроби анексії Криму та низки українських регіонів (Запорізька, Харківська, Херсонська, Донецька та Луганська області), росія прагне забезпечити блокування європейської та євроатлантичної інтеграції України, виснаження її військових та економічних ресурсів, дестабілізацію суспільно-політичної ситуації та підрив основ громадянського миру в Україні, а також намагаються підпорядкувати її зовнішню та внутрішню політику інтересам керівництва рф», – розповідають на кафедрі загальної історії, правознавства і методик навчання додаючи, що усе це формує порядок денний для української та міжнародної спільноти.
«Виходячи з загрози – агресивних воєнних дій росії, з метою виснаження української економіки та підриву суспільно-політичної стабільності, для знищення Української державності та захоплення її території ми повинні зафіксувати й той факт, що війна породжує низку інших, не менш важливих проблем та ризиків, на які ми повинні реагувати. Тому, окрім зміцнення системи національної безпеки та обороноздатності України у ході військового спротиву ЗСУ актуальними стають й інші питання, вирішення та розгляд яких не припускає відтермінування. Передусім, мова йде про волонтерський рух, міжнародну гуманітарну допомогу Україні; міжнародно-правову протидію воєнній агресії росії проти України; інформаційно-комунікаційні технології як складову російсько-української війни; історичні витоки збройної агресії росії щодо Української держави та рух опору на окупованих українських територіях; російський окупаційний режим в Україні», – у свою чергу зазначають в Інституті історії України НАН України.
Переконані, ці проблеми варто піднімати на всіх доступних платформах і в різних площинах з метою висвітлення правди та вироблення чіткого алгоритму дій у майбутньому. Тема міжнародної науково-практичної конференції є надзвичайно актуальною в умовах сьогодення. Зголошуйтесь до участі!
Пресцентр кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання