У середу, 17 травня 2023 року, на базі кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін факультету історичної і соціально-психологічної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, за співініціативи НІЕЗ «Переяслав», Інституту історії України НАН України, Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка й Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ-ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності».
За повідомленням організаторів, обговорення на конференції відбувалося за наступними тематичними секціями:
Секція 1. Актуальні проблеми суспільно-політичного розвитку України XX – початку XXІ ст. через призму подолання радянських наративів в освіті, культурі, ментальності.
Секція 2. Націєтворчі, релігієзнавчі та соціокультурні процеси в Україні: виклики та перспективи.
Секція 3. Локальний вимір вітчизняної історії. Політика пам’яті та орієнтири ціннісних трансформацій.
З вітальним словом до учасників конференції звернулися ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, який підкреслив значення даного заходу в умовах російсько-української війни, зазначивши, що попри надскладну ситуацію у державі, університет продовжує працювати для подальшого розвитку освіти та науки.
У свою чергу, генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич наголосив, що тематика конференції є досить актуальною у сучасних реаліях нашого існування, адже зараз досить відчутними є негативні впливи війни на інформаційне поле, освітньо-наукову та культурну сфери життя українського народу.
Завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко звернувся до присутніх влучною фразою про те, що «Україна зараз рве другу пуповину імперських зв’язків з росією», а конференція в Переяславі має велике прикладне значення для розвитку освітянського та наукового простору.
Професор кафедри історії України та правознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Микола Галів від імені адміністрації свого закладу вищої освіти привітав учасників конференції з побажаннями плідної дискусії та активного обговорення представлених напрямків заходу.
Під час виступів доктор історичних наук, професор Олександр Лисенко презентував тему «Російсько-українська і Друга світова війни: історичні аналогії та особливості», в якій зауважив, що, на відміну від росії, ми сприймаємо уроки історії та можемо вчитися на власних помилках. Водночас, посилаючись на міжнародно-правові акти, науковець висвітлив проблему окупації росією території сучасної України. Також він акцентував увагу на проблемі асиміляції та русифікації українців і дійшов до висновку, що в Україні зараз національно-визвольна війна супроти російського окупанта.
Доктор педагогічних наук, професор Микола Галів розкрив проблему «Радянських/російських цивілізаційних концептів в українському історико-педагогічному наративі (1920 – 1980-ті рр.)» зауваживши, що формування «позитивного образу» радянського громадянина розпочалося ще у 1930-х рр.
Цікавим був виступ доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Юрія Ніколайця, який розкрив питання «комунікаційного примусу» в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну. Зазначивши, що примус – це серія синхронізованих повідомлень, які формують у громадян певні установки спрямовані на дію, або навпаки, бездіяльність. Він підкреслив, що в умовах війни дискурс примусу використовується українською стороною як один із факторів інформаційної боротьби для виконання стратегічно-поставлених завдань.
Кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур розповіла про експлуатацію росією ідеологеми «братніх народів» у ХХІ столітті крізь призму компаративної соціології. У своєму виступі науковиця акцентувала увагу на ставленні росіян до українців у різні історичні періоди, а також про ставлення українського народу до росіян. На прикладі статистичних даних Леся Михайлівна проаналізувала настрої у суспільстві та прийшла до висновку, що досить тривалий час росія здійснювала політику «зомбування населення», керуючи настроями широких народних мас.
Аспірантка Університету Григорія Сковороди в Переяславі Зоя Тенькова розкрила тему «Трансформація Полтавщини в результаті будівництва Кременчуцької ГЕС», а студент-бакалавр Дмитро Монастирецький розповів про політичну ідеологію консерватизму та монархізму в європейських країнах в першій половині ХХ ст.
Науковий дискурс учасників конференції охопив низку проблем, пов’язаних із соціокультурними трансформаціями в Україні ХХ-ХХІ ст. і впливом радянської спадщини на початок сучасної російсько-української війни.
Пресцентр кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін