У позаминулий вівторок, 12 грудня 2023 року, за підтримки Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України відбувся круглий стіл на тему «Культура взаємодії з військовими: роль фахівців-психотерапевтів у її створенні та впровадженні», організований Громадською спілкою «Платформа відновлення Nazovni Tech». У заході взяла участь кандидат психологічних наук, завідувачка кафедри психології та керівник центру консультативно-ресурсної психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Оксана Руденко.
Під час заходу обговорювалися виклики та труднощі, які відчувають психотерапевти під час роботи з військовими в умовах війни. Також учасники поділились власним досвідом, представили можливі рішення цих проблем та ресурси для їх впровадження.
Повідомляється, що круглий стіл відкривали високоповажні гості: директор ДАУ Геннадій Надоленко, Державний секретар МЗС України Олександр Баньков та директорка Департаменту економічної дипломатії МЗС України Людмила Єніна. Участь у його роботі взяли фахівці зі сфери психотерапії та представники громадських організацій.
Як переповідає Оксана Володимирівна, у ході зустрічі було закцентовано увагу на тому, що психотерапія в умовах військових дій стикається з низкою надзвичайних викликів та складнощів, що ставлять фахівців перед великою відповідальністю та вимагають особливого професійного підходу.
- По-перше, найбільша трудність полягає в тому, що психотерапевти опиняються на передовій в психічній боротьбі, де вони повинні працювати з особами, які пережили воєнні травми та стреси. Парадокс полягає в тому, що, намагаючись допомогти і відновлювати психічне здоров’я військовослужбовців, психотерапевти самі можуть потрапити під вплив воєнних стресів та травм.
- Другий важливий аспект – це складність встановлення довіри та побудови терапевтичного стосунку. Багато військових, переживши травматичні події, можуть виявляти агресію, роздратованість, недовіру та важкість відкриття перед іншими. Психотерапевтам доводиться заслуговувати цю довіру через терпіння, розуміння та відданість своїй роботі.
- Третя проблема – це обмежені ресурси та доступ до психіатричної допомоги. У воєнний час існує недостатність спеціалістів та обладнання для надання адекватної допомоги великій кількості військовослужбовців, що стає частою перешкодою в організації ефективної та доступної терапії.
Усі ці виклики обумовлені складним характером війни та високим рівнем стресу, що може вплинути і на самого психотерапевта. Втім, незважаючи на це, їхнє завдання залишається важливим у відновленні психічного здоров’я військовослужбовців та членів їх родин та забезпеченні їм необхідної підтримки в найважчі моменти їхнього життя.
Попри всі труднощі, з якими стикаються фахівці в роботі з військовослужбовцями під час війни, існують обговорення та ініціативи, спрямовані на пошук можливих рішень та ресурсів для поліпшення ситуації.
Одним з ключових аспектів є розширення програм психологічної підтримки для військовослужбовців. Це включає створення спеціалізованих центрів та клінік, оснащених необхідним обладнанням та кваліфікованим персоналом. Збільшення фінансування в цьому напрямку може значно полегшити завдання психотерапевтів та забезпечити більше можливостей для надання ефективної допомоги.
Також важливим є залучення до роботи інших фахівців, зокрема соціальних працівників та психіатрів. Такий міждисциплінарний підхід дозволяє охопити ширший спектр потреб та забезпечити комплексний підхід до розв’язання проблем військових.
Додатковим ресурсом може бути впровадження програм психологічної освіти для військового персоналу. Такий підхід може допомогти виявити та запобігти можливим проблемам з психічним здоров’ям, а також забезпечити самостійні методи психологічної саморегуляції.
Важливим аспектом успішної адаптації військових у суспільстві є інтеграція психотерапії в загальну систему медичної допомоги для військовослужбовців. Це дозволить створити компактну та координовану мережу підтримки, де різні фахівці можуть спільно працювати для досягнення найкращих результатів.
Враховуючи ці можливі рішення та ресурси, можна сформувати ефективну програму для збереження ментального здоров’я нації в умовах військових дій.
Оксана Руденко поділилася досвідом роботи Мольфа Хаб – центру психологічної допомоги військовим, ветеранам та членами їх родин. Запропонувала створити мережу підтримки для координації зусиль фахівців у наданні психологічної допомоги військовим та членам їх родин.
За результатами круглого столу було досягнуто домовленостей про подальшу співпрацю між фахівцями для створення скоординованої системи психологічної підтримки військових.
Пресцентр кафедри психології
