Соціально-психологічний факультет > Новини кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти > «Духовно-моральне виховання дітей і молоді в сучасному освітньому просторі»: конференція в УГСП знову стала майданчиком дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду

20-21 червня 2024 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі  відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему «Духовно-моральне виховання дітей і молоді в сучасному освітньому просторі: вітчизняний та зарубіжний досвід». Її організатором стала Лабораторія духовного розвитку особистості університету під егідою Міністерства освіти і науки України.

У конференції взяли участь науково-педагогічні й педагогічні працівники закладів освіти, наукові співробітники,  здобувачі вищої освіти різних рівнів,  представники громадських та релігійних організацій, активні члени територіальних громад  майже з усіх регіонів України, в тому числі й тих, що потерпають від ворожої російської агресії.

Повідомляється, що метою зібрання було обґрунтування теоретико-методологічних та практичних чинників вдосконалення духовно-морального виховання в закладах освіти на засадах цінностей національної та світової культури, обмін досвідом духовно-морального виховання дітей і молоді в різних освітніх інституціях. Зібрання стало можливим у співпраці з партнерами – Інститутом проблем виховання НАПН України, Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національним університетом «Острозька академія», Національним університетом «Львівська політехніка», International Public Organization  «International Projects» (Швейцарія), Всеукраїнським фондом сприяння розвитку освіти і культури «Добро», громадською організацією «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів із духовно-морального виховання», міжнародною організацією «Всеукраїнська християнська служба».

«У 2024 році серед тематичних напрямів роботи конференції були: формування української національної ідентичності в процесі духовно-морального виховання дітей та молоді; духовно-моральне виховання у закладах дошкільної освіти; духовно-моральне виховання у закладах загальної середньої освіти; міжнародний досвід духовно-морального вихованні дітей та молоді; роль та місце закладів вищої освіти в системі духовно-морального виховання майбутніх фахівців», – додають у Лабораторії духовного розвитку особистості.

Доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур урочисто відкрив конференцію та зазначив, що наш університет, який дійсно сповідує принципи Григорія Сковороди, приділяє велику увагу саме духовно-моральному вихованню:

«Принцип людиноцентризму, а в нас це студентоцентризму, передбачає плекати перш за все людину», – підкреслив Віталій Вікторович та побажав усім конструктивного спілкування та прийняття мудрого рішення.

Надалі учасників зібрання привітали: президент міжнародної громадської організації «International Projects» Генрі Міндер та член цієї організації Домінік Портман (м. Цюріх, Швейцарія); доктор педагогічних наук, професор, керівник науково-дослідницької лабораторії християнської етики, психології та педагогіки НУ «Острозька академія», голова ГО «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів із духовно-морального виховання», настоятель студентсько-викладацького храму Преподобного Федора Острозького Василь Жуковський; народний депутат України Георгій Мазурашу;  заступниця Переяславського міського голови з гуманітарних питань Оксана Степаненко; голова Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями  при  МОН України Володимир Марущенко; начальниця відділу дошкільної освіти Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України Світлана Нерянова; доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту і психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України Ірина Сіданіч й  співголова Громадської організації «Українська асоціація педагогів-християн», радник Сарненського міського голови, заслужений працівник освіти України, вчитель християнської етики Олексій Лавор.

«Україна – це Європа, вона взяла курс на Європу, яка є досить неоднорідною. Наприклад, в нашій країні багато хто відкидає ідею духовно-морального виховання молоді. Нині Швейцарія наполегливо працює над відродженням цього напрямку. Багато молодих людей в моїй країні мають ментальні проблеми і не мають чітких орієнтирів щодо моральності. Влада міркує над тим, скільки коштів потрібно затратити, аби  виправити цю ситуацію. Я радий, що обговорюється проблема підняття духовного рівня дітей і молоді», –  наголосив у вітальному слові Генрі Міндер і запропонував посильну допомогу зростаючому поколінню (програма роботи в цьому напрямку вже обговорювалася в Києві – прим.авт.). Продовжуючи думку колеги, Домінік Портман зауважив, що дуже важливо звернути особливу увагу на травмованих дітей. Принагідно, він виділив кілька аспектів у підході до реалізації цієї програми: допомога при травматизації; підготовка тренерів; поширення програми; надання духовних і моральних орієнтирів при подоланні травматичного досвіду. Реалізація наміченої програми роботи дозволить всьому суспільству звільнитися від травм. Наостанок швейцарські колеги побажали проведення цікавої конференції та висловили сподівання на якнайшвидшу зустріч з нами.

 «Оскільки основною темою конференції є духовність і мораль, то  нам потрібно запросити на неї ще одного учасника – Бога», – наголосив надалі у своєму вітальному слові Василь Жуковський й проголосивши молитовну настанову, щиро привітав учасників конференції від професорсько-викладацького складу, студентів НУ «Острозька Академія» та всіх небайдужих українців. «Ми живемо у найскладніший час творення Нової історії, яка пишеться кров’ю наших захисників, захисниць та зусиллями вітчизняної і міжнародної спільноти. Війна з російським агресором демонструє дві протилежні сторони моральності нашого суспільства: з одного боку небачений героїзм, патріотизм, жертовність, волонтерство, що дивує світ, з іншого – цинічна корупція та колабораціонізм, що підриває наші основи». Посилаючись на слова Отто фон Бісмарка, Жуковський зауважив, що війни виграються не генералами, а шкільними вчителями та парафіяльними священиками. Він закликав освітян розвивати теорію і практику духовно-морального виховання, бо лише у кожній четвертій школі України викладаються предмети духовно-морального спрямування й за пасивності вчителів у нас розвивається не духовність і мораль, а ліволіберальна ідеологія, процвітає не християнська етика, а культура добросусідства; побажав глибоких дискусій та щоб духовно-моральне виховання запанувало у всьому освітньому просторі заради майбутньої перемоги і процвітання. «Нехай Господь благословить всіх вас!».

На важливість піднятої проблеми вказав у привітанні й народний депутат України Георгій Мазурашу, який висловив сподівання, що нам вдасться підняти рівень духовно-морального виховання в суспільстві, аби діти, підлітки, молодь зростали високоморальними. Принагідно, пообіцяв свою особисту підтримку народного депутата.

 У свою чергу Володимир Марущенко, подякувавши організаторам конференції, висловив сподівання, що Університет Григорія Сковороди в Переяславі стане таким духовним лідером у просуванні предметів духовно-морального спрямування, як є сьогодні  НУ «Острозька академія». Марущенко вказав на необхідність комплексного підходу до справи духовно-морального виховання, додав що Громадська рада при МОН працює над цим вже більше 15 років і бачить всі проблеми у викладанні предметів цього напрямку. Результати моніторингу МОН показали негативну тенденцію у підготовці педагогів та викладанні предметів духовно-морального спрямування, і ця тенденція стійка. Поряд з національно-патріотичним духовно-моральне виховання є надважливим. Одне міністерство не вирішить цієї проблеми, тому єдиний вихід – це тісна співпраця з  органами місцевого самоврядування. Науковець переконаний, що саме через місцеву владу ми можемо досягти того результату, на який сподіваємося. Це дієвий і єдино правильний підхід. Він побажав УГСП не кидати цього напрямку, а продовжувати разом, бо нас, насправді, мало, а роботи багато.

«Бажаю, щоб ця конференція надихнула освітян працювати за покликом серця, щоб від роботи була радість. Посадити паросток Добра у серці дитини – що може бути кращим? Хай Бог береже і благословляє вас у цій праці!», – завершив промову.

«Не дивлячись на війну, Лабораторія духовного розвитку особистості УГСП, яку очолює Нінель Химич продовжує активно працювати і щорічно організовувати цю важливу конференцію, адже духовність – це фундамент, на якому побудована будь-яка соціальна конструкція. Якщо фундамент зруйнувати – знищиться вся конструкція», – у свою чергу сказала Світлана Нерянова та зазначила, що духовно-моральне виховання починається з раннього дитинства, тому перед педагогами і батьками стоїть важливе завдання: наповнити дитину позитивними враженнями змалку, адже вона, за твердженням В. Сухомлинського, має пройти школу виховання добрих почуттів. «Освітяни гідно несуть свою вахту. Бажаю так тримати і далі!».

«Світіть яскравіше, думайте ширше, робіть більше конкретних справ кожен на своєму місці! Станьте прикладом любові до Бога і України! Тоді Україна стане дійсно духовно багатою. Слава кожному із вас, слава Україні!», – продовжила естафету вступних промов Ірина Сіданіч та зазначила, що піднята проблема настільки актуальна і потрібна, що нею мають перейматися не лише окремі депутати, а вся Верховна Рада, Президент України, все суспільство. Пані Ірина побажала якнайшвидшої перемоги Україні і гідно тримати стяг духовно-морального виховання, адже українці варті цього.

Натомість Олексій Лавор своє привітання почав із запитання, яке хвилює усіх небайдужих громадян: «Суспільство з якими цінностями ми залишимо нашим дітям і онукам?». Відповідь на це запитання, на його думку, можуть дати освітяни: вихователі, вчителі, викладачі вищої школи. Адже ми відповідальні перед Богом і людьми за те, щоб залишити українцям духовно багате, здорове суспільство, але ефективність справи залежить від кваліфікованого і мотивованого педагога, який би хотів і вмів навчати, вести освітній процес на високому фаховому рівні. У всіх складниках освіти, на думку Лавора, до Вчителя ставляться дуже високі вимоги, але рідко в нього запитують як той живе.

«Саме від небайдужого Вчителя залежатиме майбутнє нашої країни, від його освіченості, вмотивованості, патріотичності, порядності, людяності та професійності», – зазначив Олексій, закликавши повернутися обличчям до Вчителя та підтримати його з боку держави й суспільства, адже його роль дуже важлива у наближенні перемоги й відбудові країни. Наостанок  побажав всім щастя, якнайшвидшої перемоги над ворогом та Божого благословіння.

Уже на пленарному засіданні учасники конференції заслухали ряд ґрунтовних доповідей. Зокрема,  тему «Виховання зростаючої особистості у високодуховних заповідях» розкрив Іван Бех – доктор психологічних наук, професор,  академік НАПН України, директор Інституту проблем виховання НАПН України (м. Київ). Він запропонував гуртувати дітей і молодь навколо сакральності. Тільки так нація буде здатна на утвердження своєї нездоланності, самобутності, свободи. Особливо це важливо під час війни з підступним ворогом. Запропонував ряд заповідей, яких варто дотримуватися у вихованні високодуховної особистості. Основним змістом цих заповідей є: чиста любов до Бога, вправляння у світлих і позитивних думках, прагнення до добра, зневажання своїх моральних вад та ін.

«Тільки духовно вихована людина, яка живе справами, вчинками, здатна на втілення цінностей у практику високого гуманізму», – підкреслив Бех.

З темою доповіді «Категорії «духовність» і «моральність» в системі національного виховання в Україні» виступила Алла Богуш доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних наук України, професор кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Ушинського ( м. Одеса). Вона закликала не до порожніх гасел, а до справ, наголосивши, що завжди, у всіх програмах пропонувалися ідеали добра, свободи, справедливості, гідності, високої моральності. Це були порожні гасла. Зараз також йде ототожнення понять «духовність» і «моральність». А. Богуш вказала на місце духовності в національному вихованні.

«Національне виховання – це підґрунтя виховання високої духовності в особистості. Ми зможемо відстояти нашу перемогу, лише виховавши високу духовність в українців», закликала вчена вчити дітей звертатися до Бога. Повертаючись до аналізу програм, вона зазначила, що поняття «духовне виховання» відсутнє в наших програмах; моральне накладають на духовність, вживаючи термін «морально-духовне виховання»; ширшим є «духовне виховання», а моральне – складник духовності; запропонувала в комплексну програму виховання, відповідно до нового Закону «Про дошкільну освіту», внести розділ «Духовний розвиток і духовне виховання дітей». «Духовність – це причетність до божественного, до космічного смислу, на відміну від морального», – констатувала Алла Богуш.

З доповіддю на тему «Проблема духовності у цілісній структурі життєдіяльності особистості» виступив Мирослав Савчин доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (м. Дрогобич). Він зазначив, що істина завжди виникає в діалозі людини з Богом, іншою людиною, самою собою. Важливо дати відповідь на ряд методологічних питань: чи є в людині духовне «Я»?; розрізнити поняття «автентична духовність» і «духовність на рівні загальнолюдських цінностей»;  слід чітко диференціювати моральність духовної природи і моральність соціальної природи. Вчений акцентував увагу на моральній духовності, зокрема християнській моральній духовності, ознаками якої є терпіння і несення хрестів. Страждання і терпіння – умова духовного зростання. Якщо страждання одухотворене, то воно творить чудо в людській душі і додає сили долати немочі. Необхідно вийти на засади цілісності й гармонійності внутрішнього світу, адже духовність проявляється і розвивається у цілісній життєдіяльності. Савчин наголосив, що кожна сторона життя має свій духовний аспект: «Необхідно вивчати всі ці складові, як вони проявляються, запропонувати дітям, підліткам, молоді одухотворений спосіб життя», – рекомендував науковець свої монографії,  які є вагомим внеском в українську науку.

Доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України Олена Отич (м. Київ) виступила з темою доповіді «Виховання як духовне преображення особистості». Аналізуючи біологічну, соціальну та духовну сфери, вчена розкрила пріоритетність духовної природи людини, вказавши на важливу роль виховання, яке забезпечує цілісність впливу. Вона розкрила суть духовного преображення, коли людина йде за образом Божим, здобуваючи Його подобу. «Преображення особистості – це повернення до її духовної першооснови, що зумовить її докорінну, безповоротну, позитивну зміну, становлення її такою, якою вона задумана Богом», – сказала Отич й розкрила етапи, чинники, механізми, методи духовного преображення особистості, акцентуючи увагу на преображувальному потенціалі мистецтва. Вона запропонувала вводити до змісту освіти на всіх рівнях твори мистецтва, тексти Біблії, щоб це було доречно, не нав’язливо і не переобтяжувало зміст занять. Завершила доповідь  словами М. Феськів: «Вмієте передати дух – оце і є виховання!».

Доповідь на тему «Вплив гендерних наративів на духовно-психологічне благополуччя українців» доповідь прозвучала з вуст Людмили Гридковець – кандидата психологічних наук, Голови Української Асоціації Християнської Психології, викладача Київської Трьохсвятительської Духовної Семінарії, доцента кафедри психології Інституту екології, економіки і права (м. Київ). Вчена порівняла категорії «психологічне благополуччя» та «духовно-психологічне благополуччя», розкрила деструктивний вплив гендерної ідеології як різновиду неомарксистської ідеології, що відображає нове бачення соціальних ролей та статевих відносин, негативні наслідки дії гендерних наративів, методи зміни свідомості гендерними організаціями, відмітила ріст позитивного ставлення студентської молоді до гендерної ідеології в останні роки (з 6% у 1996 році до 60% у 2023 році – прим.авт.) в результаті впливу на свідомість. Гридковець запропонувала шляхи відновлення духовно-психологічного розвитку дітей та молоді: захист сім’ї як основи будь-якої церкви та держави; активне впровадження в навчальні процеси програм духовно-релігійного змісту; здійснення духовно-психологічної експертизи підручників та навчальних програм; активне впровадження освітнього капеланства; підтримка дитячих та молодіжних організацій патріотичного, духовно орієнтованого спрямування; підтримка духовно орієнтованих митців та їх творчих продуктів.

Актуальною та змістовною була також доповідь «Використання доброчесної ідеї благополуччя для просування трансгендерних нісенітниць у школи» аналітика освітньої політики, учасника прородинного руху «Альянс  за родину» Томаша Мікулаша  (м. Прага, Чехія). Він зазначив, що останні роки в його країні спостерігається просування поєднання трансгерндерної ідеї з ідеєю ментального здоров’я. Проводяться дослідження, які повністю наперед підготовлені, прораховані лоббі ЛГБТ. Пропонують участь у них  шляхом е-пошти, або соцмереж за підтримки лоббі-груп.

«Ці дослідження не розширюють наші знання, а сконструйовані для того, щоб затьмарити наші базові знання і щоб знайти виправдання індоктринації дітей у школах. Пропаговані  ідеї мають жахливі наслідки для ментального здоров’я дітей». Мікулаш зауважив, що гендерна ідеологія не є експертом медичної сфери, а також вона базується на розділенні духу, душі й тіла, що прямо суперечить християнському баченню людської особи. Ця ідеологія сіє плутанину в свідомості, чим наносить багато шкоди.

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту і психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Дмитро Грищук (м. Київ) поділився досвідом духовно-морального виховання молоді, виступаючи з доповіддю  «Віра як базова складова української національної ідентичності в програмі діяльності молодіжних клубів «Соколи»», передавши досвід духовно-морального виховання молоді на основі історичної пам’яті, яка складається з матеріальних, духовних та генетичних джерел суспільства. Основою історичної пам’яті було обрано феномен українського козацтва з його історичною, ідеологічною та культурною спадщиною. Програма патріотичного виховання в клубі поступово набула духовного спрямування: «Наша ціль була, щоб духовні цінності, віра обовязково повязувалися з сучасністю, активним життям». Грищук зазначив, що провідними складовими цього аксіологічного проекту були: любов, довіра, християнська жертовність, емпатійність. Було знайдено чіткі паралелі між вірою й такими важливими, оспіваними рисами характеру, як гідність, повага та жертовність і було визначено, що «віра є основою, фундаментом того українського виховного ідеалу, який ми давно шукаємо, знаходимо, губимо, знову знаходимо і знову не можемо його віднайти. Тому це альфа і омега не лише українського, а всесвітнього виховного ідеалу». Пан Дмитро висловив глибоке переконання: «Віра – це той шлях, яким ми можемо йти з вами і надалі».

Блок пленарних доповідей завершив виступ кандидата фізико-математичних наук, доктора філософії, доцента кафедри філософії та педагогіки  Львівського національного  університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького, професора кафедри українознавства Інституту Східної Європи Олега Огірка (м. Львів) виступивши з темою «Нагірна Проповідь Ісуса Христа – основа духовно-морального виховання молоді». Ця проповідь, як зазначив доповідач, є дійсно нагірною, бо підносить своїм змістом і духом понад всі вчення філософів, гуманістів, пророків, моралістів. Це квінтесенція духовно-морального виховання молоді, бо надихає на власний розвиток, допомагає знайти сенс життя та своє місце у світі. Принципи Нагірної Проповіді допомагають у формуванні моральних переконань та віри. Огірко дав глибокий аналіз кожної із дев’яти Заповідей Блаженств, які вчать не прив’язуватися в житті до матеріальних благ, йти середньою дорогою, жити в гармонії з Господом і самим собою, головне – бути щасливим уже тут, на землі, і у вічності.

Секційні засідання були органічним продовженням пленарного і супроводжувалися не менш цікавими та ґрунтовними доповідями. Серед найвиразніших можна виділити такі «Духовно-моральна складова виховної праці з юнацтвом у діяльності 79-го куреня УПЮ імені В. К. Липинського Івано-Франківської станиці Національної скаутської організації України  «Пласт» Ігора Дрогобицького – кандидата історичних наук, викладача кафедри теорії та методики навчання Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, магістра теології Люблінського Католицького університету імені Іоанна Павла ІІ (м. Івано-Франківськ); «Християнські цінності та ідентичність в часи перемін: курси духовно-морального спрямування» Світлани Сміх – старшого викладача кафедри педагогіки та психології, методиста лабораторії національного виховання Івано-Франківського  обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Івано-Франківськ); «Стан викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти України у 2023-2024 навчальному році» Юрія Решетнікова –  кандидата філософських наук, заступника голови Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України (м. Київ); «Інноваційні форми і методи духовно-морального виховання дітей-біженців (на прикладі роботи центру «Я Маріуполь» у Львові)» Оксани Павлової – вчителя-методиста ЗОШ № 18 м. Маріуполя, педагога центру «Я Маріуполь» у Львові (м. Львів); «Питання духовного виховання особистості засобами мистецтва. Образ Юрія Змієборця» Ольги Стрілець – кандидата педагогічних наук, доцента кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі, члена Спілки дизайнерів України (м. Переяслав); «Про програму статевого виховання молоді «TeenSTAR: Навчання про статевість  в контексті дорослої відповідальності»» Петра Гусака – доктора філософії, кандидата філософських наук, голови Львівської обласної Громадської організації «Рух за життя», представника австрійської програми статевого виховання Teen STAR (м. Львів) й «Освітній простір ЗВО як фактор духовно-морального становлення особистості майбутнього педагога» Нінель Химич – кандидата педагогічних наук, доцента кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти, завідувача лабораторії духовного розвитку особистості Університету Григорія Сковороди в Переяславі (м. Переяслав).

Підсумовуючи зібрання, Нінель Химич звернула увагу на те, яким має бути освітній простір. Він має бути таким, в якому панує Святий Дух, а не дух користолюбства. Сьогодні в закладах освіти більше оперують категоріями «корисність» та «доцільність», а «моральність» і «духовність» знаходяться десь на другому плані. Одна вони повинні бути на першому місці. Заклад освіти має бути храмом духовності і моралі. Тільки тоді педагог зможе сіяти зерна Добра в душі дітей, плекати Добро.

«Ми вже кілька поколінь дітей випустили з-під опіки. А там, де освіта позбавлена духовності, вона нічого не варта, вона абсолютно нікчемна! Адже освіта – це наша зброя. І якщо ми будемо давати її без виховання, зокрема духовно-морального виховання, то вирощуватимемо «освічених невігласів». А це – шлях в нікуди. Плекаймо таке покоління, яке буде налаштоване на відродження, а не занепад, на творення високого, на обєднання навколо сакрального, піднесеного на землі й у вічності!», – зазначила Нінель Євгенівна.

Конференція пройшла у дружній, творчій атмосфері дискусій, обміну досвідом, інноваціями. Вона показала важливість проблеми духовно-морального виховання дітей і молоді для суспільства. Учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Духовно-моральне виховання дітей і молоді в сучасному освітньому просторі: вітчизняний та зарубіжний досвід»  прийняли резолюцію та адресували її МОН України.

 

 Інформацію надано Лабораторією духовного розвитку

Категорії