Уже багато десятиліть після закінчення Другої світової війни, 15 серпня, відзначають своє професійне свято українські археологи. Упродовж багатьох десятиліть День археолога був неофіційним святом, і лише 6 серпня 2008 року Указом Президента України Віктора Ющенка його було затверджено офіційно.
Безвідносно до того, що до числа археологів входить, порівняно, вузьке коло людей (близько 200 осіб в Україні), все ж через археологічні експедиції за ці роки пройшла величезна кількість студентів історичних факультетів, позаяк археологічна практика є неодмінною частиною навчального плану студента-історика. Усі вони запам’ятали на все життя романтику археологічних експедицій, спілкування біля вечірнього багаття, радість від зроблених власноруч археологічних знахідок та відкриттів, поєднані зі складністю експедиційного побуту та важкою й виснажливою фізичною працею на розкопі.
Важливою складовою святкування Дня археолога в археологічних експедиціях є так звана «посвята в археологи» – уведення до кола археологічної спільноти її нових членів, тих, хто вперше бере участь в археологічних дослідженнях. Як правило, це студенти-першокурсники, а організовують це веселе й незабутнє дійство студенти старших курсів. У різних археологічних експедиціях «посвята в археологи» відбувається за різними креативними сценаріями, які передбачають різноманітні веселі випробування для «неофітів», виконання ними складних і часто непередбачуваних завдань.
Як же з’явилося це свято, чому його стали відзначати саме у цей день? Традиційно вважається, що святкування Дня археолога 15 серпня пов’язано з відзначенням дня народження видатної дослідниці пам’яток трипільської культури в Україні, правнучки відомого українського етнографа та археолога Вадима Васильовича Пассека – Тетяни Сергіївни Пассек. Слід також розуміти, що середина серпня є надзвичайно зручним періодом для такого роду дійства, адже на цей час всі археологи вже перебували «у полі», всі експедиції активно працювали й професійне свято було зручно і весело відзначати не у задушливій тиші кабінетів, а в неофіційній обстановці польових експедицій.
Не з чуток про це знають й колишні випускники-історики Університету Григорія Сковороди в Переяславі, які починаючи з 1993 року брали активну участь в археологічних дослідженнях як на території Переяславщини, так і в інших регіонах України – від Білгорода-Дністровського та Очакова на Півдні й до Ходосіївки на Півночі. На базі історичного факультету ось уже 25 років діє лабораторія археологічних досліджень імені Михайла Сікорського. Започаткована 1997 року як кабінет археології, лабораторія була і є місцем для роботи археологічного гуртка та проблемної групи, де щотижня заслуховуються цікаві доповіді та відбуваються диспути, студенти вчаться працювати з давніми артефактами.
Віддавна Переяслав має надзвичайно багато можливостей для охочих збагатити свої знання історико-археологічною спадщиною нашого народу – до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» входять Археологічна експедиція, Археологічний музей та єдиний в Україні Музей трипільської культури. Згідно з договором про співпрацю, студенти-історики мають можливість проводити навчальні заняття на базі цих та інших музеїв Заповідника, також тут проходить їх археологічна практика.
Не забудьмо сьогодні привітати своїх знайомих археологів та усіх причетних до цієї науки, особливо тих, хто зі зброєю в руках боронить нашу Батьківщину.
Пресцентр кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін