Літо – особлива і улюблена багатьма пора року. І чи не найособливішим є останній місяць літа – серпень, який щедро обдаровує плодами, підсумовує результати праці людей і стає початком підготовки до зимівлі усієї флори і фауни. Та, разом з тим, він усе ще рясно заквітчує землю барвистим цвітом, дарує тепло і багато як світських, так і релігійних свят. Одним із найвеличніших у Православній церкві є свято Преображення Господа нашого Ісуса Христа, яке православні християни святкують сьогодні, 19 серпня. Фахівці кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія вирішили детальніше розповісти про це свято.
Преображення Господнє – одне з дванадцяти найбільших християнських свят, встановлене на спомин про подію явлення Божественної слави Ісуса Христа своїм учням – апостолам Петру, Якову та Іоану на горі Фавор, щоб укріпити їхню віру. Христос разом з Петром, Яковом та Іоаном піднявся на гору Фавор і почав молитися. Зовнішність Ісуса преобразилася: обличчя засяяло, а тіло і одяг залило божественне світло. Після того, як Христос з апостолами спустився з гори, він заборонив їм розповідати про побачене «доти, поки син людський не воскресне з мертвих». Про це написали євангелісти: Матфей (17, 1-9), Марк (9, 2-9) та Лука (9, 28-36). Побожні християни про цю подію пам’ятали завжди. А більш чіткі згадки про особливості святкування датуються IV-м століттям, про що свідчать повчання св. Єфрема Сірина і св. Іоана Златоустого.
Початок свята відноситися до перших трьох століть християнства. Зокрема, збереглося слово св. Андрія Критського (635-680) на Преображення Господнє. Хоч вшанування Преображення Господнього й випадає на час суворого Успенського посту, воно для християн завжди є радісним і світлим святом. Відзначається за сорок днів до іншого дванадесятого свята – Воздвиження Хреста Господнього, яке нагадує про Голгофську жертву Спасителя, на яку Він пішов після Преображення.
У народі Преображення називають Другим або Яблучним Спасом. Першим є Медовий спас, що у православ’ї відзначають 14 серпня. У цей день розпочинається Успенський піст. Здавна вважалося, що саме з цієї дати можна збирати мед у вуликах і заготовлювати його на зиму. Те ж саме стосується і горіхів. Саме тому Спасів три – Медовий, Яблучний і Горіховий. Третій, заключний, Горіховий Спас настає наприкінці літа, 29 серпня.
У день Преображення Господнього відбуваються святкові богослужіння у храмах і гучно лунають дзвони. Також у цей день освячують яблука, якими пригощають своїх родичів і знайомих. Церква у цей день дозволяє послаблення у їжі – під час Успенського посту можна додати до святкового столу страви з риби та вино.
Жінкам не рекомендується у цей день займатися домашніми справами, рукоділлям та шиттям. Ще важливо утримуватися від жирної їжі тваринного походження: м’яса, птиці, яєць і молочних продуктів.
Звичай освячувати плоди дуже давній, про що йдеться у 3-му Апостольському правилі. Основою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 6/19-го серпня було те, що на Сході (зокрема в Греції) до цього часу достигають плоди: колосся і виноград приносять для благословення і в ознаку подяки Богу за отримання плодів для їжі людям. Ще освячення плодів символізує нове відновлення, у яке вступила людська природа після воскресіння Господа і вступлять у загальне воскресіння всі віруючі. Але, гріх прийшов у світ саме через людину, тим самим порушивши баланс та гармонію й у природі, тому разом з людиною очікує відновлення і природа через благословення Боже. У цій надії людина утверджується церковним благословенням плодів.
Свято Преображення Господнього несе в собі смисл духовного перетворення людини, за образом Ісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалювання повинні бути основними думками для кожної людини. Шляхом щирого каяття, сповіді й таїнства Причастя, людина очищається від гріхів і духовно преображається.
Сковородинівське трактування. Про духовне преображення людини свідчить і філософія Григорія Сковороди, який вважав, що людина народжується двічі. Перше – фізичне народження тілесне «тварі» світу «обительного» (матеріального, фізичного, земного). Друге народження людини – духовне – таке, що показане у Біблії. Найвищі духовні досягнення людина переживає при своєму другому народженні. Через пізнання та усвідомлення своєї духовної природи, свого призначення вона народжується вдруге. Так філософ прагнув узгодити Біблію з досягненнями сучасної йому науки, відкидаючи у ній усе, що суперечило цій науці.
У його трактуванні видима людина існує тілесно, як машина, а внутрішня – у вигляді слова, що втілює думку, як машина (хитрість механіка). Людина у розумінні Григорія Савича безсмертна. Філософ пише, що наше тіло є лише примара «дійсної людини». Ця людина має багато відбитків у житті, що виходять назовні і так само легко ховаються в оригіналі, «наче гілки в зерні своєму». «Дійсна людина» є присутністю Бога в людському бутті, що і являє собою її глибинну сутність. Такою є ідея філософа про духовне перетворення (преображення) плоті до Божественного.
Лише коли іскра Божа потрапить в темну безодню серця, людина преображується в нову, «внутрішню», котра вміє жити за покликом Святого Духу, виконувати його настанови, знайти таку справу, задля якої вона народилася і призначена Богом. У любомудра Сковороди – це мить, коли людина відшукала свій справжній життєвий шлях, здобула душевну рівновагу і щастя.
Свято Преображення має один день передсвята і сім днів післясвята. Віддання свята 26 серпня. Преображення Господнє пов’язане із закінченням жнив та завершенням літа. За народними прикметами, на Спаса літо зустрічається з осінню, першим холодом. У деяких регіонах України від цього свята вже починалися приморозки, тому й говорили: «Прийшов Спас – держи рукавиці про запас!».
Пресцентр кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія