Соціально-психологічний факультет > Новини кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання > На базі УГСП відбулася міжнародна конференція – обговорювали історичні ретроспективи та сучасні реалії російсько-української війни

18 травня 2023 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі, за підтримки Інституту історії України НАН України, Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Центру досліджень воєнної історії Збройних сил України, а також міжнародних партнерів з Молдови та Румунії, відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Російсько-українська війна: історичні ретроспективи та сучасні реалії / Russian-Ukrainian War: Historical Retrospective and Current Situation».

Відкрив роботу зібрання доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур. Він наголосив, що дана тема є надзвичайно важливою не лише на теренах України, яка відстоює свою територіальну цілісність, а і у світі загалом. Віталій Вікторович також відмітив, що «нам варто робити все можливе й неможливе, аби якомога швидше перемогти російського агресора на лінії оборони, де Збройні сили України дають відсіч ворогові. Тут, власне, в тилу особлива місія саме у науковців, головним завданням яких є висвітлення реальних подій та речей про росію і її негативне, або й ненависницьке відношення до України та самих українців».

Слова Віталія Коцура підтримав ректор Кагульського державного університету імені Богдана Петрическу Хашдеу з Молдови, доктор історичних наук, професор Сергій Корня. Він наголосив, що тема війни росії проти України є доволі болючою й для Молдови, оскільки у них така ж проблема через рф на території Придністров’я, яка бере свій початок з 1990 року. Тому, підкреслив Сергій Корня, разом нам буде легше побороти те зло, яке сьогодні загрожує суверенітету наших країн.

Директор Браїльського музею Кароля І в Румунії, кандидат історичних наук, професор Костін Кройтору зауважив, що тема російсько-української війни важлива й для світового товариства, оскільки Європа ставить одним із своїх завдань згуртуватися разом з Україною заради протидії тому режиму, який продукує сьогодні росія з метою перемогти агресора в найближчій перспективі. Зокрема, у їхньому музеї вже є маленька колекція, присвячена протистоянню українців у цій війні, яка показує незборимість нашої нації і в той же час викриває всю злочинність та ненависть росії і її збройних сил.

Приєднався до вітального слова й ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету доктор педагогічних наук, професор, ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук, який відзначив, що такі заходи потрібні не лише науковій спільноті, а й всьому народу України, аби згуртувати націю у протистоянні ворогові.

Вітальні слова й побажання плідної праці учасникам конференції висловила доктор історичних наук, професор, стипендіат фонду Герди Хенкель (Німеччина), професор кафедри історії та методики її навчання Ізмаїльського державного гуманітарного університету Лілія Циганенко. Науковиця відзначила, що дана конференція є вчасною та дуже важливою не лише для самих українців, а й для німецького суспільства. Адже результати її роботи допоможуть у згуртуванні для боротьби з російською пропагандою на теренах Європи.

Серед міжнародних учасників також варто виділити виступ доктора політології з Польщі Матеуша Камьонки, який спеціалізується саме на питаннях пострадянського простору, українсько-польських відносинах. Зокрема, доповідач акцентував увагу аудиторії на гуманітарній допомозі біженцям з України польського міста Олькуша, яке одне з перших після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року прихистило в себе українців, котрі вимушені були переховуватися від ракетних обстрілів та бомбардувань рашистів.

У пленарному засіданні продовжив виступ доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX – початку XX ст. Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт. У ході виступу науковець висвітлив низку важливих питань, які лежать у площині соціології. Зокрема, мова йшла про те, що, згідно досліджень учених, в Україні на сьогодні чітко простежується непоборима стійкість українців та повний провал російської стратегії «поділяй і владарюй», що спрямовувалася передовсім на українське суспільство. Відмову від вступу України до Північно-Атлантичного альянсу, як одну із умов миру з російської федерацією, 49% респондентів категорично не підтримують, 22% респондентів назвали таку ціну за мир швидше не прийнятною, що свідчить лише про одне – інформаційна складова у цій війні зі сторони росії провалена повністю.

Не менш важливе питання, яке стосується формування негативного образу українця рашистською пропагандою, висвітлили доктор історичних наук, професор, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко та кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України Олександр Маєвський. Автори наголосили, що ця тема не нова та бере свій початок ще з давніх часів. Зокрема, науковці навели приклад одного з термінів «мазепинець», який вигадала російська пропаганда. Доповідачі звернули увагу й на те, що саме після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ця тема стала надважливою.

У ході конференції також виступив кандидат історичних наук, старший викладач кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Вячеслав Лоха з темою «Проєкт Балтія-Україна: рицарі шведського королівства і козаки Лівобережної Гетьманщини у загальноєвропейських військових кампаніях та дипломатичних відносинах 1700-1739 рр.».

Про здобутки на «культурному та освітньому фронтах» у ході захисту національних інтересів України в умовах воєнного стану на теренах Переяславщини доповів кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г. С. Сковороди» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Доповнив виступ у межах попередньої тематики доктор мистецтвознавства, доцент кафедри теорії та історії музики Харківської державної академії культури Василь Щепакін, який поділився власним пережитим досвідом війни як харків’янин. Автор приділив увагу музичному волонтерському рухові саме на Харківщині після подій 2014 року й до сьогодення.

У ході зустрічі також було підписано меморандум про співпрацю між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі в особі ректора Віталія Коцура та Центром досліджень воєнної історії Збройних сил України в особі Ігоря Косяка.

Після урочистого підписання документів професор Олександр Реєнт як голова Національної спілки краєзнавців України нагородив грамотами й подяками науковців за вагомий внесок у розвиток історичного краєзнавства як самої Переяславщини, так і України загалом. Зокрема було відзначено:

  1. Валентину Молоткіну – доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі;
  2. Віру Дем’яненко – кандидата політичних наук, доцента, завідувача кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі;
  3. Людмилу Хмельницьку – кандидата історичних наук, доцента кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі;
  4. Миколу Губочкіна – кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника науково-методичного відділу охорони культурної спадщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»;
  5. Ігоря Гайдаєнка – кандидата історичних наук, ученого секретаря Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»;
  6. Анатолія Мартинюка – доктора педагогічних наук, кандидата мистецтвознавства, доцента, професора кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання;
  7. Інну Левченко – доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри теорії та методики професійної підготовки;
  8. Вячеслава Редзюка – кандидата історичних наук, декана гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі;
  9. Тетяну Логвинюк – кандидата історичних наук, доцента кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі та організаційний комітет щиро дякує усім, хто долучився до роботи конференції. Разом до Перемоги!

 

Пресцентр кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання

Категорії