22-23 червня 2023 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Духовно-моральне виховання дітей і молоді в сучасному освітньому просторі: вітчизняний та зарубіжний досвід». Її організатором виступила Лабораторія духовного розвитку особистості Університету Григорія Сковороди в Переяславі під егідою МОН України разом із партнерами – Інститутом проблем виховання НАПН України, Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національним університетом «Острозька академія», Національним університетом «Львівська політехніка», Люблінським Католицьким Університетом Іоанна Павла ІІ (Польща), International Public Organization «INTERNATIONAL PROJECTS» (Швейцарія), Волонтерською організація «Карітас» та прородинним рухом «Альянс за родину» (Чехія), Всеукраїнським фондом сприяння розвитку освіти і культури «Добро», громадською організацією «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів із духовно-морального виховання», міжнародною організацією «Всеукраїнська християнська служба».
У зібранні, яке переслідувало мету обґрунтування теоретико-методологічних та практичних чинників вдосконалення духовно-морального виховання в закладах освіти на засадах цінностей національної та світової культури, обміну досвідом духовно-морального виховання дітей і молоді в різних освітніх інституціях взяли участь науково-педагогічні й педагогічні працівники закладів освіти, наукові співробітники, здобувачі вищої освіти різних рівнів, представники громадських та релігійних організацій, активні члени територіальних громад чи не з усіх регіонів України, зокрема потерпілі від ворожого вторгнення російської федерації.
Як розповідають організатори, конференція відбувалася за тематичними напрямами. Зокрема говорили про формування української національної ідентичності в процесі духовно-морального виховання дітей та молоді; духовно-моральне виховання у закладах дошкільної освіти; духовно-моральне виховання у закладах загальної середньої освіти; міжнародний досвід духовно-морального вихованні дітей та молоді; роль та місце закладів вищої освіти в системі духовно-морального виховання майбутніх фахівців.
Після відкриття конференції кандидатом педагогічних наук, доцентом, завідувачем лабораторії духовного розвитку особистості Університету Григорія Сковороди в Переяславі Нінелею Химич, учасників привітав декан факультету історичної і соціально-психологічної освіти УГСП, доктор політичних наук, професор Борис Дем’яненко побажавши всім доброго здоров’я, гарного заходу, єдності, конструктивного спілкування.
Надалі учасників конференції привітали: президент міжнародної громадської організації «INTERNATIONAL PROJECTS» (м. Цюріх, Швейцарія) Генрі Міндер. Він акцентував увагу на тому, що духовність треба тримати на висоті й завжди про неї дбати, тому тема конференції яка звучить як «Здоровою нація буде там, де висока духовність» є дуже важливою. У свою чергу громадський діяч, волонтер, доброволець Юрій Стельмащук зазначив, що нині ми підтримуємо фронт нашої майбутньої перемоги й боремося за майбутнє наших дітей, аби вони могли жити і творити. Духовно-моральна складова має бути і в садочках, і в школах, і в закладах вищої освіти. Вона мотивує, допомагає тримати удар. Стельмащук побажав всім Божого благословення гідно тримати удар на духовно-інформаційному фронті, а вони, наші захисники, дбатимуть про воєнний фронт. Після цих проникливих слів учасники конференції згадали хвилиною мовчання всіх тих, хто загинув у війні з російським агресором.
Надалі до слова був запрошений доктор педагогічних наук, професор, керівник науково-дослідницької лабораторії християнської етики, психології та педагогіки Національного університету «Острозька академія», голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів із духовно-морального виховання», настоятель студентсько-викладацького храму Преподобного Федора Острозького Василь Жуковський. Він виявив безмежну радість від того, що межі конференції розширилися та виразив щиру подяку за увагу до найважливішої проблеми сучасності – духовно-морального виховання дітей і молоді. Зазначив, що війна чітко показала дві протилежні сторони нашого суспільства: з однієї сторони небачений героїзм, патріотизм, волонтерство, що дивує світ, з іншої – цинічна корупція та колабораціонізм, що цей світ непокоїть. Посилаючись на слова Отто фон Бісмарка, професор зауважив, що війни виграються не генералами, а шкільними вчителями та парафіяльними священиками. Тому, «пам’ятаючи слова Ісуса Христа, що дітей необхідно приводити до Бога, що без Бога людина не може творити нічого, що найперше у своєму житті людина має шукати Царства Божого», українські педагоги предметів духовно-морального спрямування невпинно працюють вже 32 роки. Однак результати мізерні. За підрахунками науковця лише 12 % дітей України вивчають предмети духовно-морального спрямування. Деякі області становлять духовну пустелю. Жуковський переконаний, що у нашій школі бере верх не духовно-моральне виховання, а псевдоліберальна ідеологія, не християнська етика, а культура добросусідства. На запитання: «Що нам робити, аби духовно-моральне виховання запанувало в освітньому просторі заради перемоги над ворогом, заради майбутнього наших дітей і нашої держави?» В. Жуковський відповідає словами Апостола Павла: «Завжди радійте! Безперестанно моліться! За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі. Духа не вгашайте! Пророцтва не зневажайте! Усе досліджуючи, тримайтеся доброго! Утримуйтеся від усякого зла!» ( І Солунян 5: 16-24). Завершуючи привітання, пан Василь надихнув учасників конференції на продуктивну роботу молитвою «Отче наш», побажав чудової атмосфери наукового спілкування на конференції, благодатних ідей, укладених в потужний і дієвий підсумковий документ, здатних для втілення в освітній процес нашої держави.
Начальник відділу дошкільної освіти Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України Світлана Нерянова у своєму вітальному слові наголосила, що духовність – це фундамент, на якому будується будь-яка соціальна конструкція. Починається ця побудова з дошкільного віку. Тому кожна дитина повинна пережити «школу виховання добрих почуттів». Світлана побажала всім доброго і безпечного спілкування, підсумувавши: «Все буде Україна!».
Голова Скалатської ОТГ Петро Савончак звернув увагу на важливість вдячності у житті кожного із нас: «Коли громада не цінить зробленого, то щось не так у цій громаді». Пан Петро наголосив на важливості та потрібності теми конференції й закликав до об’єднання: «Об’єднавшись, ми неодмінно зможемо відстояти наші духовно-моральні цінності та залишитися нездоланними». Також виступи мали керівник науково-навчального відділу Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юрій Козубенко й заступник міського голови м. Переяслава з гуманітарних питань Оксана Степаненко.
На пленарному засіданні учасники конференції заслухали ряд ґрунтовних доповідей. Зокрема, проблему сутності та можливостей духовно-морального виховання особистості розкрив доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України, директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех. Виступаючи з темою доповіді «Духовно-моральне виховання особистості: глибинна сутність і можливості», він зазначив, що духовно-моральне виховання особистості – справа надзвичайно складна. «Духовні цінності потрібні для достойного життя, а моральні для нашої діяльності, для всіх її різновидів». Їх виховання має обрамлюватися великою любов’ю. «Без любові жодну особистість не виховаємо». Вчений визначив дві стратегії щодо процесу виховання. Перша – стримуюча, це різного роду заборони. Звідси і стримуюча мораль, це мораль заборони. Друга стратегія – активно діюча. Звідси мораль свідомої духовної спрямованості. Особистість, вихована у стримуючій моралі, в принципі не робитиме зла, але чи готова вона до добра? Не завжди. В цьому негатив стримуючої стратегії, стримуючої моралі. «Тому наші зусилля мають зосередитися на активно перетворювальній моралі, на поетапному сходженні до духовних цінностей. Іншого шляху у нас просто немає». Бех також наголосив: «Ми повинні зробити все, щоб батьки були повноцінними суб’єктами виховання, без них виховати педагогу такий рівень духовності майже неможливо, адже вони є носіями родокровних відносин». За глибоким переконанням вченого, виховання зростаючої особистості буде успішним, якщо батьки і педагоги використовуватимуть три універсальні закономірності: здатність розуміти дитину; здатність визнавати дитину; здатність прийняти дитину. Завершуючи доповідь, академік Бех зазначив, що сучасним педагогам мало дають відповідних глибоких знань, тому вони працюють переважно як методисти, як носії навчальних технологій. «А духовність – яка це вершина! Скільки тут ще невідомого! Якою тонкою повинна бути душевна організація! Яким повинно бути інтимно-особистісне спілкування: душа в душу, очі в очі, коли педагог, носій вищої духовності, запалює духовністю дитину!».
З темою доповіді «Емоційно-духовний розвиток дитини в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського» виступила доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних наук України, професор кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Ушинського Алла Богуш із Одеси. Вона, зокрема, звернула увагу на те, якого надзвичайно важливого значення надавав В. Сухомлинський взаємозв’язку емоційного й духовного розвитку дитини. Емоційний розвиток особистості педагог розглядав як інтегрований феномен, складниками якого є: емоційні стани, емоційні відчуття і сприймання, емоційне ставлення, емоційне співпереживання у взаємовідносинах з іншим, емоційні ситуації, емоційні стимули, емоційна оцінка, й самооцінка, емоційна чутливість, емоційна культура. А результатом емоційного розвитку, на переконання вченого, повинні бути сформовані високі морально-етичні почуття і духовна спрямованість життєдіяльності дитини. Пані Алла проаналізувала чинники виховання емоційного стану дитини, які розкрив В. Сухомлинський (здивування, подив, захоплення, радість, доброта, краса), а також зазначила, що особливу увагу він приділяв емоційно-духовному розвитку та духовному вихованню дитини, яке є, насамперед, вихованням потреби людини в людині.
З доповіддю на тему «Вплив сакрального мистецтва на духовно-моральне виховання молодого покоління українців» виступив доктор філософії, доктор мистецтвознавства, доктор теології, професор, член-кореспондент НАН України Дмитро Степовик. Професор зупинився на тих сакральних предметах, які мають великий вплив на духовно-моральне виховання молоді. Зокрема, він детально розкрив безпосереднє реалістичне значення зображень святих осіб, як людей, які жили і творили на землі, а також на безпосередній вплив цих зображень на представників різних народів і різних національностей. «Виховне значення сакральних зображень на іконах, мозаїках, вітражах, а також у книжковій графіці має непересічне виховне значення не тільки для дорослих, але передусім для дітей, підлітків і юнацтва». Вчений звернув увагу на те, що зазвичай Церква навчає ставленню до священних зображень як до предметів молитви. Але у світському середовищі священні зображення мають також велике значення як приклад високоморального життя та безкорисливого служіння своєму ближньому і всім людям на землі. Вони мають також і високу художню цінність. Кожен може зайти в церкву і помилуватися красою священних зображень як витворами мистецтва.
«Вплив сучасної реклами на формування національної ідентичності української молоді». Ця доповідь прозвучала з вуст доктора педагогічних наук, професора, головного наукового співробітника Інституту вищої освіти НАПН України Олени Отич. Розкриваючи поняття національної ідентичності та важливості її формування в української молоді засобом реклами зокрема, вчена звернула увагу на те, що рекламодавці часто маніпулюють темою перемоги, звертаючись до темних сил, грального бізнесу (реклама космолоту, наприклад). Вони паразитують на патріотичних почуттях українців, на українських національних архетипах, використовуючи етнічні мотиви, зміщуючи акценти. Цього не можна робити: треба звертатися не до темних сил, а до Господа і його небесного воїнства. «Потрібне духовне очищення України і тоді Господь дарує перемогу».
Актуальною та змістовною була й доповідь кандидата філософських наук, Згромадження сестер Пресвятої Богородиці Фатімської УГКЦ Олесі Горготи «Гендер як трансгуманізм: проблема морально-духовного виживання українського суспільства». Вчена, зокрема, зазначила, що гендерна ідеологія сьогодні стала популярною. Вона проникає в свідомість людей під виглядом рівності між статями. Однак гендер – це не про чоловіків і жінок, а про ЛГБТ. Гендер – це соціальний конструкт, а гендерна рівність – політична спекуляція, яка не стосується рівності між чоловіком і жінкою. Гендер – це концепція трансгуманізму, який виводить за межі людської сутності, знищуючи її. Гендерна ідеологія відкидає мораль, пропагує релятивістські цінності. Загроза від неї найбільша для дітей. Її нав’язування, яке ми нині спостерігаємо в освітньому просторі, часто приводить до стресу, який може перерости у гендерну дисфорію. Це питання потрібно досліджувати. О. Горгота зауважила, що світ вже пожинає плоди негативного впливу гендерної ідеології на дитячу свідомість, однак ми ще можемо цьому протистояти. Вона запропонувала вилучити з навчальних програм для закладів дошкільної та загальної середньої освіти поняття «гендер» взагалі як непотрібне і таке, що дезорієнтує дитину в антропологічному сенсі та зміщує ціннісні орієнтири. Поняття «гендер» коректно вживати в межах гендерної психології та у викладанні студентам ЗВО.
На пленарному засіданні з доповіддю на тему «Погляд на духовно-моральне виховання крізь філософію дитиноцентризму: виклики сьогодення» виступила доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології та освітнього менеджменту, проректор КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» Наталя Лісова. Проникливе завершення доповіді викликало аплодисменти в учасників в залі. Кандидат філософських наук, заступник голови Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України Юрій Решетніков здійсни в глибокий аналіз освітньої ситуації, презентувавши доповідь «Викладання курсів духовно-морального спрямування: український і зарубіжний досвід».
Завершив пленарний блок доповідей кандидат фізико-математичних наук, доктор філософії, доцент кафедри філософії та педагогіки Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького Олег Огірко виступивши з темою «Сучасні проблеми духовно-морального виховання студентської молоді». Доповідач визначив мету духовно-морального виховання, яка полягає у виявленні, формуванні та розвитку природних і надприродних задатків душі й тіла до осягнення єдності життя людини з Божими законами.
«Наше завдання – допомогти молоді бачити сьогодення через призму тривалих, відвічних, нетлінних християнських цінностей, показувати не повчаючи чи проповідуючи, звертати увагу не осуджуючи, спонукати до думання без агресивності. Дивно, але за останніх п’ять років з освітніх програм університетів поступово зникло релігієзнавство, етика, закриваються кафедри релігієзнавства. І це в час, коли часто говорять про духовне відродження нації», – посилаючись на академіка П. Сауха, Огірко зазначив, що в сучасній освіті є чотири головні причини поширення бездуховності, серед яких: комерціалізація й масовізація освіти; перехід до ліберальної моделі освіти, яка формує людину, що характеризується небезпечною самовпевненістю, безвідповідальністю і неконтрольованим активізмом; масштабна деформація ціннісно-смислової орієнтації молодого покоління, де смисложиттєвими орієнтирами стали влада, матеріальне благополуччя і гроші, успіх за будь-яку ціну; катастрофічна розбалансованість навчально-виховного процесу на усіх рівнях освіти.
«Враховуючи потреби України у відродженні духовності, усвідомленні своєї національної належності, навчальні заклади повинні забезпечити наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу змістом християнської моралі та національної духовності, який би допомагав формувати свідомих українців, для яких первинними є Бог і Україна, виховувати їх душі, чесні і сильні характери, сумління, громадянські, моральні та духовні чесноти, спонукав би молодих людей у співпраці з Богом вирости корисними своєму народові». Секційні засідання були органічним продовженням пленарного і супроводжувалися не менш цікавими та ґрунтовними доповідями. Серед найвиразніших можна виділити такі: «Збереження української національної ідентичності в умовах війни» кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П.Стогнія Університету Григорія Сковороди в Переяславі Наталії Юхименко; «Концепції любові у формуванні національної ідентичності молоді в процесі духовно-морального виховання» кандидата педагогічних наук, доцента кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту і психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Дмитра Грищука; «Ціннісні орієнтири виховної праці із молоддю у контексті проблеми «розлюднення» кандидата історичних наук, викладача кафедри теорії та методики навчання Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, магістра теології Люблінського Католицького університету імені Іоанна Павла ІІ Ігора Дрогобицького; «Завтра в школу: ціннісний вимір оцінки готовності дитини до шкільного життя» доктора психологічних психології імені Г. С. Костюка НАПН України Тамари Піроженко; «Програмне забезпечення курсів духовно-морального спрямування в дошкільній освіті: сучасний стан та перспективи» доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту і психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України Ірини Сіданіч; «Духовно-моральні основи християнської етики як чинник оздоровлення української нації» вчителя-методиста ЗОШ № 18 м. Маріуполя, педагога центру «Я Маріуполь» у Львові Оксани Павлової; «Необхідні змісти духовно-морального виховання української молоді в наш час» кандидата філософських наук, голови Львівської обласної громадської організації «Рух за життя», представника австрійської програми статевого виховання Teen STAR Петра Гусака; «Наскільки поганим може бути статеве виховання. Історія однієї книги з Чехії» аналітика освітньої політики, учасника прородинного руху «Альянс за родину» Томаша Мікулаша; «Гендерна ідеологія в освіті та аналіз деструктивних програм в навчальному процесі України» римо-католицького священика, о. Олександра Кушти; «Роль особистості керівника, вчителя щодо формування духовно-моральних цінностей, етичних норм учнів у НУШ» вчителя-методиста, Відмінника освіти України, методиста інституту післядипломної освіти Олени Пономаренко; «Компетентністний підхід у підготовці майбутніх фахівців предметів духовно-морального спрямування у закладах вищої освіти» заступника голови з інформаційної політики, керівника інформаційного департаменту правління громадської організації «Рух за життя та гідність людини», магістра освітніх, педагогічних наук, магістра права, журналіста Олександра Кривенка та інші.
Загалом на секційних засіданнях, які тривали два дні поспіль, науковці ділилися результатами досліджень, а практики – досвідом духовно-морального виховання дітей і молоді в різних освітніх інституціях: закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної вищої освіти. Учасники піднімали проблеми, дискутували, обмінювалися інноваціями. Конференція пройшла у дружній, творчій атмосфері. Вона показала, що інтерес до проблеми духовно-морального виховання дітей і молоді у суспільстві значно зріс.
На підсумковому брифінгу 23 червня 2023 року учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Духовно-моральне виховання дітей і молоді в сучасному освітньому просторі: вітчизняний та зарубіжний досвід» прийняли резолюцію та адресували її МОН України.
Інформацію надано Лабораторією духовного розвитку особистості