У другий день вересня здобувачі Університету Григорія Сковороди в Переяславі розпочали свій новий навчальний рік. Серед новоприбулих й 13 студентів спеціальності «Дошкільна освіта» соціально-психологічного факультету, які приїхали сюди з великих маленьких населених пунктів України. Пресцентр кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти поцікавився їх мотивацією вступу і планами на майбутнє.
«Я, Евгенія Лаврова, староста групи ДО-11, мешканка Краматорського району Донецької області. Вихователь – це про відповідальність, відданість й самоконтроль. Це мої найперші думки при згадці цієї професії. Найперше, це про вміння знайти компроміс, підхід та надати приклад поведінки. Може здаватися що це все маячня, і, мовляв,бути вихователем найлегше що може бути у житті. Але ті, хто так думає, помиляються. Бути прикладом й навчити цих маленьких дітей усьому майже з нуля, соціуму та поведінки у ньому, пояснити що це і для чого воно потрібно, дати поняття дружби та любові, пояснити що таке небо, сонце та звідки воно взялось – відповідально, бо саме на тебе вони будуть дивитися як на найпершого провідника у доросле життя.
Чому я обрала саме цю професію? Це поклик серця, бо я люблю дітей і бачу як люблять мене вони. Серед інших факторів впливу той факт, що я найстарша сестра у сім’ї, маю молодшу сестру та брата. Їх виховання лежало саме на мені, адже саме в мені вони бачили приклад, гордість та тягнулись до мене. Знаєте, як радіє серце коли, цьогоріч, на випускному у молодшої сестри я почула від неї: «Я пишаюся тим що саме ти моя сестра. Ти як друга мама, людина якою я захоплююсь та хочу бути саме такою як ти!» Чути таке, від неї, це найдорожче в житті, це безцінно…
Я дуже активна по життю, завжди мала багато захоплень, відвідувала усі місцеві гуртки в пошуках себе. Зрозуміла що я здатна на чи не все, за що берусь. Танці, частина мене, завдяки якій я навчилася не соромитися своїх рухів, читання віршів – передання емоцій та реалій життя. Кулінарні здібності, а саме роботи з тістом це те що мене заспокоює, як не крути. Біг, це те що я відкрила для себе в цьому році, тим більше що в моїй місцевості дуже багато балок, дамб та полів. Концентрація на собі, звуки природи, без людей, серед краси і спокою… Я зможу надати приклад, навчити любити життя, не соромитися своїх особливостей, та бути початковою підтримкою для діток по життю».
«Я, Наталія Конта, приїхала на навчання з села Кам’яне Рівненської області. Я люблю малювати, адже творчість дарує мені можливість виразити свої думки і почуття, створити щось власне і унікальне. Також я люблю займатися спортом чи грати у настільні ігри. Дуже часто допомагала у своєму навчальному закладі організовувати різні заходи, відзначення різних свят. Без сумніву, я люблю проводити час з друзями та сім’єю, або просто поспілкуватися, тому що це дозволяє мені відчувати себе щасливою і улюбленою. Вільний час для мене – це час для самореалізації, відпочинку і насолоди тим, що я люблю робити. Він надає мені енергію та натхнення для подальших викликів у житті»
«Я, Марина Мовчан, заступник старости нашої групи, приїхала сюди з Чорнобая на Черкащині. З дитинства мене завжди вражала робота вихователів. Вони створюють особливе середовище, де діти можуть розвиватися, пізнавати світ і вчитися співпрацювати. Це надихнуло мене обрати цю професію. Я маю багато різних хобі: малювання, танці, збирання грибів, кулінарія. Ще я брала активну участь у волонтерських заходах, захоплювалась акторською майстерністю і розвиваюсь протягом свого життя. Я хочу допомагати дітям відкривати їхні таланти, підтримувати їх у розвитку та виховувати цінності, які стануть основою їхнього майбутнього.
Для мене вихователь – це не просто вчитель, а наставник, який допомагає дітям знайти свій шлях. Мені подобається працювати з дітьми, оскільки я маю трьох сестер. Завжди була поруч з ними і підтримувала в будь яких ситуаціях. Бачити їхній прогрес і спостерігати, як вони стають впевненішими в собі. Ця професія вимагає творчого підходу, терпіння і любові до дітей, і я відчуваю, що можу зробити вагомий внесок у їхній розвиток.
Моя мета – виховати покоління, яке буде відповідальним, чуйним та готовим до нових викликів».
Безмірно вітаємо дівчат у сковородинівській родині, і вдячні що вони серед нас. УГСП готовий відкривати вам знання, вміння і можливості. Нехай вам щастить, а всі мрії і плани неодмінно отримають практичне втілення!
Пресцентр кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти
