У середу, 27 листопада 2024 року, Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця провів семінар-навчання «Розробка комплексу навчальної дисципліни та організація освітньо-наукового процесу підготовки аспірантів» для керівників дисертаційних досліджень наукової установи, зокрема за участю науковців Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Підготовка здобувачів освітньо-наукового ступеня доктора філософії в аспірантурі наукової установи здійснюється шляхом реалізації відповідної освітньо-наукової програми й не може обійтися без залучення науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти до викладання освітніх компонентів та проведення педагогічної практики.
За час роботи семінару були розглянуті проблеми сучасних викликів у системі вищої освіти, вимог до ОНП, навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін тощо. Особливості підготовки аспірантів у науковій установі висвітлили доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, перший заступник директора з наукової роботи ІРГТ імені М.В. Зубця Світлана Ковтун; доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, головний науковий співробітник ІРГТ імені М.В. Зубця Юрій Полупан; доктор сільськогосподарських наук, професор, зав. відділом інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури ІРГТ імені М.В. Зубця Світлана Войтенко.
Повідомляється, що до обговорення заявлених проблем долучися науковці УГСП – завідувач кафедри освітології та педагогічної інноватики, доктор педагогічних наук, професор, голова навчально-методичної ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шапран; доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри природничих дисциплін і методики навчання Юрій Шапран; професор кафедри освітології та педагогічної інноватики кандидат педагогічних наук, професор Антоніна Розсоха.
Ольга Шапран в пропонованому презентаційному матеріалі закцентувала на останній зміні спеціальностей, оновленні стандарту вищої освіти, розробці програм нормативних і вибіркових дисциплін, навчально-методичного комплексу, силабусу, висвітленні методичної літератури на сайті університету, електронному оцінюванні здобувачів освітньо-наукового рівня.
Натомість Юрій Шапран, наголосив на давніх, добрих зв’язках Інституту й Університету в аспекті підготовки аспірантів, ознайомленні здобувачів із новітніми розробками в біології, а також необхідності мати такі сучасні методичні й професійні складові професійної підготовки, як навчально-методичний комплекс дисципліни. Особливості його розробки лежить в площині вимог наукової установи чи закладу вищої освіти.
Про особливості сучасної підготовки аспірантів в університеті детально розповіла Антоніна Розсоха та наголосила на необхідності дотримання вимог до викладачів, які працюють з аспірантами, розповіла про досвід впровадження програми «Moodle», акцентувала на атестації аспірантів за результатами проведеної наукової роботи.
Доповіді виступаючих викликали багато запитань у наукових співробітників інституту, які викладають навчальні дисципліни в аспірантів: необхідність розробки силабусів, зміна паспортів відповідних спеціальностей, напрацювання за відповідними освітніми компонентами, проведення спільних досліджень, особливо в аспекті збереження біорозмаїття.
Науковою і освітянською спільнотою визнано актуальність проведення таких заходів, що продовжують усталені традиції ефективної взаємодії науки з освітою у процесі підготовки сучасного науковця.
Пресслужба кафедри освітології та педагогічної інноватики,