З року в рік, напередодні 9 грудня – Міжнародного дня боротьби з корупцією – освітні заклади України проводять «Тиждень доброчесності». У 2025 році до цієї всеукраїнської ініціативи долучилась і кафедра психології соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Безумовно, тема доброчесності для майбутніх психологів має особливе професійне звучання. Адже психолог – це фахівець, якому довіряють найінтимніше: переживання, страхи, надії, таємниці. І саме тому питання етики, чесності та відповідальності є не абстрактними категоріями з підручника, а щоденною практикою, від якої залежить якість допомоги та довіра клієнтів.
Що означає доброчесність у роботі психолога?
Це насамперед конфіденційність – здатність зберігати таємницю клієнта навіть тоді, коли «ніхто не дізнається». Це чесність у визначенні меж власної компетентності – вміння сказати «я не маю достатньої кваліфікації для роботи з цією проблемою» і направити людину до відповідного фахівця. Це відмова від маніпуляцій та використання клієнта для задоволення власних потреб.
Офіс доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції визначає доброчесність як «здатність робити правильно навіть тоді, коли ніхто не контролює». Для психолога це формулювання набуває особливої глибини: у кабінеті консультанта немає камер спостереження, немає контролерів, немає свідків. Є лише фахівець, клієнт і вибір.
Формування культури доброчесності
У рамках Тижня доброчесності куратори академічних груп проводять бесіди зі здобувачами освіти, а викладачі інтегрують тему етичного вибору у свої заняття. Студенти мають змогу ознайомитися з методичними рекомендаціями «Методична розробка Всеукраїнського тижня доброчесності», розробленими Офісом доброчесності НАЗК спільно з проєктами «Прозора школа» та «Прозора професійна освіта».
Ключовим завданням цього тижня є не стільки інформування про корупцію та її наслідки, скільки формування усвідомлення: доброчесність – це не обмеження, а ресурс. Це основа професійної репутації, яка будується роками і може бути зруйнована одним нечесним вчинком. Це фундамент довіри, без якої неможлива терапевтична робота.
Етичні дилеми в роботі психолога
Практика психологічного консультування постійно ставить фахівця перед етичними виборами. Чи можна працювати з родичами та друзями? Як діяти, коли клієнт розповідає про плани завдати шкоди собі або іншим? Що робити, якщо роботодавець просить надати інформацію про психологічний стан працівника? Як реагувати на спроби батьків отримати детальну інформацію про зміст консультацій з їхньою дитиною?
Кожна з цих ситуацій не має простих відповідей. І саме тому формування етичного мислення – здатності аналізувати ситуацію з різних боків, враховувати інтереси всіх сторін, приймати зважені рішення – є невід’ємною частиною професійної підготовки психолога.
Доброчесність починається з малого
Методичні матеріали Тижня доброчесності акцентують увагу на тому, що етична поведінка формується не у критичні моменти великих рішень, а в повсякденних дрібницях. Чи чесно я виконую завдання, чи користуюся чужими напрацюваннями без посилань? Чи дотримуюсь обіцянок? Чи визнаю власні помилки?
Для здобувачів освіти спеціальності «Психологія» ці питання мають подвійне значення. З одного боку, академічна доброчесність – це вимога до будь-якого студента. З іншого боку, для майбутнього психолога це ще й тренування професійної звички: бути чесним з собою та іншими, брати відповідальність за свої рішення, поважати межі та правила.
Позиція студентів та викладачів щодо доброчесності
У рамках «Тижня доброчесності» кафедра психології провела зустрічі зі здобувачами освіти та науково-педагогічними працівниками про те, що означає доброчесність у роботі психолога. Ми отримали живі голоси – не академічні дефініції з підручників, а особистий досвід осмислення етичних принципів які допомагають побачити тему з різних перспектив.
Микола Мілованов, студент кафедри психології, перший курс ОПП «Психологія», ветеран, учасник російсько-української війни:
«Із запропонованих матеріалів мені найбільше запам’яталося, що наші рішення сьогодні визначають репутацію завтра. Для психолога це критично бо наш головний інструмент це власна особистість. Я думаю що доброчесний психолог це насамперед людина яка поважає інших. Це означає не використовувати вразливість клієнта і розуміти свою відповідальність. Мені здається неможливо бути хорошим фахівцем якщо ти звик хитрувати під час навчання. Тому для мене доброчесність це фундамент без якого диплом психолога просто не має сенсу».
Діана Антоненко, студентка кафедри психології, третій курс ОПП «Психологія. Тренінгова діяльність психолога»:
«Доброчесність – це коли студент самостійно виконує свої роботи, не списує, не використовує плагіат і чесно ставиться до оцінювання. Це означає поважати свою працю та працю інших, відповідально ставитися до знань і не шукати «легких шляхів». Такий підхід формує справжні навички й допомагає будувати довіру між студентом і викладачем».
Олена Гармаш, магістрантка кафедри психології, ОПП «Консультативна психологія»:
«Доброчесність, як внутрішній компас, який підказує, куди, як і з якою швидкістю рухатися. Цінності, принципи й внутрішні орієнтири, що ведуть нас та надають упевненість у правильному напрямку. Саме тому так важливо мати цікавість, увагу і прагнення до розвитку цієї якості. У роботі психолога доброчесність має надважливе значення. У сфері, де взаємодія відбувається на межі людської вразливості, надзвичайно важливо розвивати та зберігати високі стандарти етики та професіоналізму. Такі якості як, чесність, відповідальність, справедливість, повага, слідування професійним стандартам психолога, можуть забезпечити безпеку, довіру та гідність у консультативному процесі».
Анастасія Гурт, магістрантка кафедри психології, ОПП «Консультативна психологія», бакалавр психології, КПТ-консультант, тренер соціально-психологічних тренінгів:
«Доброчесність психолога – це передусім внутрішня відповідальність перед людиною, з якою він працює. Повага до клієнта, конфіденційність, чесність у висновках та відмова від маніпуляцій формують основу довіри. Психолог має бути уважним до меж власної компетентності та діяти етично навіть тоді, коли це вимагає зусиль. Це не просто професійна позиція – це основа гуманістичного підходу, що ставить цінність людини на перше місце. Доброчесність також проявляється у готовності психолога постійно вдосконалюватися, розвивати навички та критичне мислення. Адже саме відкритість до навчання та професійний розвиток допомагають зберігати об’єктивність, емпатію та здатність бути підтримкою для клієнта».
Ірина Резніченко, магістрантка кафедри психології, ОПП «Консультативна психологія»:
«Доброчесність психолога – це здатність залишатися чесним перед собою та своїм клієнтом, навіть коли це потребує внутрішньої сміливості. Вона проявляється у вмінні зберігати кордони, не дозволяти власним переконанням впливати на клієнта та відповідально ставитися до кожного слова, поради чи висновку. Для психолога доброчесність – це не лише етичний принцип, а й ключова умова ефективної терапії та довіри. Також важливо, щоб психолог умів визнавати свої обмеження та залишався відкритим до навчання. Прагнення до розвитку, супервізія, самоосвіта та регулярне оновлення знань допомагають зберігати професійну компетентність і не нашкодити людині, яка звернулася по допомогу».
Ольга Любімова, магістрантка кафедри психології, ОПП «Консультативна психологія»:
«Світ починається із тебе» (стародавня тибетська мудрість). Кожен із нас відповідальний за свій внутрішній світ, який почас впливає та формує зовнішній більше, ніж здається на перший погляд. А коли ти психолог, психотерапевт чи людина іншої допомагаючої професії – то відповідальність зростає багатократно! Тоді від твоїх рішень та дій, твоїх знань, вмінь та навичок напряму залежить самопочуття та благополуччя людей від незначних питань до досить вагомих і навіть життєутворюючих.
Які якості психолога роблять його доброчесним? Окрім очевидного бути чесним із оточенням та із собою на словах та у діях, високого рівня усвідомленості, совісті та інш., важливим, на мій погляд, є воля та самоцінність. Воля – щоб дотримуватись цінностей, які роблять наше життя більш надійним, безпечним та дружнім. Щоб не піддатися спокусі інколи «піти легким шляхом» потрібна внутрішня сила волі. Самоцінність важлива, бо людина, яка поважає і цінує себе, своє життя та ресурси буде прагнути жити якісно та наповнено, отримувати задоволення від своїх досягнень та діяльності. А коли досягнення здобуті нечесно, то цінність як досягнень, так і людини – фальшиві. А дяільність завжди буде супроводжуватися страхом розкриття нечесності та ризиком нашкодити як іншим, так і собі».
Дарʼя Сопко, магістрантка кафедри психології, ОПП «Консультативна психологія», фахівець з проектно-грантової діяльності в «Суспільне».
«Для мене доброчесність народжується з ясності наміру та розуміння наслідків. Я живу у філософії, де кожен вибір має свою траєкторію, а значить і відповідальність за те, куди він веде. Це форма внутрішньої чесності, яка не дозволяє робити «маленькі відступи», бо вони завжди розростаються у щось більше. Тому для мене доброчесність це щоденна практика чистого вибору, де нас ніхто не контролює у тиші власних рішень. Але не думайте, що я така серйозна, анекдот від мене (smiley) «Чому психологи – погані злочинці? Бо вони постійно рефлексують… і зрештою зізнаються».
Сергій Скляренко, психолог-консультант, аспірант кафедри психології 4-го року навчання, викладач кафедри психології Київського медичного університету, член ГО «Українська асоціація психосинтезу та психотерапії».
«У діяльності психолога доброчесність виявляється не лише в знаннях і навичках, а насамперед у моральному виборі, який фахівець здійснює щодня. Особливо важливою, як на мене, є етична сміливість – уміння відстоювати принципи навіть тоді, коли це складно або незручно. Психолог повинен бути готовим відмовитись від компромісів, що можуть зашкодити клієнту, зберігати професійні межі та діяти відповідно до свого етичного кодексу, а не під тиском обставин чи очікувань інших. Саме поєднання етичної стійкості й безумовної відповідальності за конфіденційність робить роботу психолога справді гуманною й чесною».
Леонід Ніколаєв, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, бізнес-тренер, коуч, супервізор.
«Тиждень доброчесності спонукає замислитися над тим, як ми працюємо з новими інструментами, зокрема зі штучним інтелектом, який стрімко увійшов у наше життя. Це справді принципово новий інструмент, можливості та обмеження якого ми ще лише починаємо осягати. Він може бути корисним помічником у пошуку ідей, структуруванні матеріалу чи опрацюванні інформації – проте не замінює головного: критичного мислення, ретельної перевірки кожного факту та чіткого усвідомлення власного інтелектуального внеску в дослідження. Доброчесність сьогодні – це чесність перед собою щодо того, де закінчується допомога технології і починається моя думка, моя відповідальність, моє авторство».
«Тиждень доброчесності» завершується, але розмова про етичний вибір триває – у кожному занятті, кожній консультації, кожному рішенні, яке ми приймаємо наодинці з собою. Голоси наших студентів і колег засвідчують головне: доброчесність для психолога – це не зовнішня вимога, а внутрішня потреба бути справжнім.
Дорогі здобувачі освіти, ми бажаємо вам сміливості бути чесними навіть тоді, коли це незручно; мудрості визнавати межі своєї компетентності; і внутрішньої сили обирати правильне, коли ніхто не контролює. Нехай ваш професійний шлях будується на фундаменті довіри – довіри до себе, до своїх цінностей і до людей, яким ви присвятите свою роботу. Пам’ятайте: диплом дає право називатися психологом, але лише доброчесність робить вас справжнім фахівцем!
Пресцентр кафедри психології