2-3 квітня 2026 р. кафедрою філософських, політичних і психологічних студій Черкаського державного технологічного університету було організовано та проведено XII Всеукраїнську науково-теоретичну конференцію «Соціальні та гуманітарні технології: філософсько-освітній аспект», до роботи якої долучилася й делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Конференція об’єднала 160 учасників – науковців, викладачів, аспірантів і студентів провідних закладів вищої освіти та наукових установ з Києва, Харкова, Одеси, Запоріжжя, Житомира, Херсона, Кременчука, Івано-франківська, Львова, Переяслава, Чернігова, Рівного, Ужгорода, Хмельницького, Ніжина, Дніпра та з-за кордону (Польща) для обговорення актуальних проблем сучасної філософії, освіти та соціальних трансформацій.
У онлайн-форматі до пленарного засідання долучилися ректор університету, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор УГСП Віталій Коцур та доценти кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П Стогнія: зав. каф. Сергій Рик, Олена Кравченко, Лариса Харченко. Наживо долучилися доценти кафедри Леся Левченко та Наталія Юхименко й здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 033 Філософія Андрій Слива.
Серед іншого, у ході зібрання Наталія Федорівна презентувала учасникам зібрання колективну монографію «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди», яку минулоріч презентували в Національному заповіднику «Софія Київська» під час гуманітарного форуму «Сковорода і свобода: внутрішня незалежність як основа державності», організованого УГСП спільно з Благодійним фондом «МХП-Громаді».
У ході урочистого відкриття з вітальним словом до учасників звернувся ректор Черкаського державного технологічного університету, професор Олег Григор, який зазначив, що нині філософія виконує надзвичайно актуальну місію – забезпечення гуманітарної безпеки нашої держави. Вона допомагає формувати свідомість молоді й суспільства у дусі патріотичного мислення та національної ідентичності.
«Я щиро захоплююся людьми, які опанували філософію, адже саме через осмислення філософських питань формується єдина суспільна думка, що є надзвичайно важливою для нас. Філософія – це наука, яку потрібно опановувати впродовж усього життя», – зазначив ректор ЧДТУ.
Зі свого боку завідувачка кафедри філософських, політичних і психологічних студій, професорка Анжела Бойко у вступній промові зауважила, що науково-теоретична конференція «Соціальні та гуманітарні технології: філософсько-освітній аспект» вже понад десять років викликає жвавий інтерес, вона сформувала коло постійних учасників та щоріч доєднує нових, вона порушує ті питання, які є значущими саме на сьогодні.
«Ми проводимо вже дванадцяту таку науково-практичну конференцію і надалі будемо розвивати цей напрям, адже гуманітарна складова в технологічному спрямуванні університету потребує відповідних підходів. Нині українська філософія активно формує власні наукові школи в різних освітніх центрах, кожен із яких має свої особливості та підходи. Важливо, що філософська спільнота вирізняється дружністю, підтримкою та міждисциплінарністю. Перед нами стоїть надзвичайно важливе й амбітне завдання – зберегти цю спільноту, примножити її потенціал і утвердити розуміння того, що філософія в Україні має не просто існувати, а бути прогресивною, сучасною та суспільно необхідною», – наголосила завідувачка кафедри філософських, політичних і психологічних студій Анжела Бойко.
Під час пленарного засідання «Філософія як стратегія майбутнього» у своїх виступах промовці, зокрема сковородинівці, порушили актуальні питання сучасного розвитку філософської думки, трансформації соціальних процесів у цифрову епоху, змін у системі цінностей, а також викликів, що постають перед суспільством в умовах глобалізації, інформаційних технологій і нових політичних реалій:
- докторка філософських наук, професорка, завідувачка кафедри філософії та суспільних наук Харківського національного медичного університету, Директорка центру гендерної освіти ХНМУ Катерина Карпенко представила доповідь, присвячену формуванню суб’єктності в умовах цифрових платформ та глобалізованої мережі;
- доктор філософських наук, професор, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Михайло Бойченко зосередив увагу на темі «Ціннісна амбівалентність цивілізаційної суб’єктності: перспективи і пастки політичних стратегій»;
- докторка філософських наук, професорка, завідувачка кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Інна Голубович розкрила проблему іконічного повороту та візуалізації філософських сенсів у сучасних освітніх і культурних практиках;
- докторка філософських наук, професорка, завідувачка кафедри суспільних дисциплін Запорізького медико-фармацевтичного університету Ірина Утюж здійснила соціально-філософський аналіз соціального контролю в умовах неототалітарних практик;
- доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри журналістики та філософських студій Державного університету «Житомирська політехніка» Вадим Слюсар представив доповідь «From «Small» to «Big Data»: reimagining the structure of scientific knowledge in the context of the data revolution by R. Kitchin»;
- доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та суспільних наук Харківського національного медичного університету Володимир Абашнік проаналізував особливості політичної філософії Гюнтера Цьоллєра;
- докторка філософських наук, професорка, завідувачка кафедри філософії та політології Житомирського державного університету імені Івана Франка Наталія Ковтун висвітлила роль релігійних чинників у політичних конфліктах у контексті концепції Макса Вебера;
- доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософських і соціологічних студій та соціокультурних практик Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» Євген Борінштейн завершив блок пленарного засідання доповіддю «Філософія трампістів: криза логістики людяності та доброзичливості».
Після пленарного засідання, учасники конференції, зокрема сковородинівці, працювали у шести тематичних секціях: філософське осмислення сучасних освітніх парадигм; трансформації соціокультурної реальності: виклики, ризики, перспективи розвитку; людина інноваційної доби: нові концепти та сучасні рішення; суспільні науки та проблеми сучасної цивілізації: пошуки, досягнення, проекти, гіпотези; сучасна політична філософія та гуманітарна безпека держави як проблема сучасної національної філософії.
Неповторної атмосфери конференції додали «філософські блукання» Черкасами з акцентом на урбаністичні наративи, ініційовані доцентом кафедри філософських, політичних та психологічних студій Павлом Кретовим; презентація наукової монографії з проблем безпеки «Теорія і практика безпеки: суспільний вимір» в незалежній артгалереї Склад №5 та панельна дискусія в просторі міжкультурного діалогу «Thinking Lab: нові голоси у філософії та соціальних науках» у найбільшому буддійському храмі Європи «Білий Лотос».
Промовці та слухачі, зокрема сковородинівці, вкотре прониклися силою та багатогранністю філософської думки, раціональних міркувань, любов’ю до мудрості, пошуком істин у фахових дискусіях, обміном ідеями та міркуваннями.
Пресцентр кафедри філософії і соціальної антропології імені І.П. Стогнія