Дитяча онкологія – це справжній виклик для всієї родини, який нерідко приносить болючі переживання, важкі спогади водночас, гартує зрілість і спонукає до переосмислення всього життя, зміні цінностей, оточення, інколи друзів, ставлення до життя в цілому. Онкологія сьогодні – це важке випробування, як і десятки років тому.
Напередодні Всесвітнього Дня онкохворої дитини, яке відзначається 15 лютого кандидат психологічних наук, професор кафедри психології соціально-психологічного факультету університету Галина Хомич розповідає про психологічний супровід дитячої онкології.
Дослідники часто пов’язують онкологічні захворювання з посиленням впливу гострого стресу. Однак багаточисленні експериментальні дослідження так і не змогли знайти прямі та однозначні підтвердження даної гіпотези. Можливо, важливішими є не самі стресові ситуації, а реакції людини на них, однак в побутовій психології продовжує превалювати думка про зв’язок між важкою хворобою і кризовими переживаннями.
Стосовно дитячої онкології, то видаються доказовими думки про несприятливе екологічне та соціально-психологічне середовище, а також тривале перебування дитини в умовах емоційної депривації, коли сковує страх, існує заборона значущих дорослих на негативні емоції або яскравий інтенсивний прояв позитивних емоцій. Збіднення емоційного фону дитячого життя, їх постійний контроль та обмеження безперечно обмежують розвиток, «вільну Дитину», знебарвлюють дитячу ігрову діяльність, роблять її надто регульованою, очікуваною, знижують діапазон виражених емоцій, що не сприяє психофізичному стану дитини, знижують її опірність несприятливим факторам, послаблюють психологічний імунітет.
Якщо все-таки у вашому житті є дитина, котра переживає онкозахворювання, варто особливу увагу звернути на важливості встановлення довірливих стосунків, щирості почуттів, умінні гнучко реагувати на нестандартну ситуацію, виокремлювати важливі дитячі «меседжі», вчитися домовлятися!
Надзвичайно важливим є психологічний супровід хворого і його сім’ї, оскільки потрібно вчитися жити у нових складних обставинах, які вимагають величезної втрати енергії, вміти адекватно реагувати на зміну ситуації, діагностувати емоційний стан дитини, її ресурс, активізувати власну енергію. Важливо, щоб поруч були люди, яким ви довіряєте, яким би довіряла Ваша дитина, яка вміла би слухати, реагувати, приймати зміни самої особистості як неповторної та такої, що потребує особливо чутливого ставлення. Дуже корисно навчитися дорослим і допомогти дитині вивільняти приховану біль і сльози, дозволяючи відкрито проявляти емоції.
Складним і водночас важливим етапом у життєдіяльності близьких дорослих може стати робота зі знаходження основних смислів існування та налаштування на прийняття важливих життєвих рішень – пошуки сил для лікування, а інколи й боротьби за життя. Саме задля цього необхідне вивільнення необхідних життєвих ресурсів для зниження впливу стресогенних факторів, зокрема, руйнівної дії хімічної та променевої терапії. Цей етап успішний тоді, коли хвора дитина та її родина знайде сили вийти зі стану безпорадності та безнадійності. На цьому етапі добре себе зарекомендували аутогенні тренування, казкотерапія, обговорення історій, посилання на власний досвід, який викликає особливу довіру.
Етап відновлення можна характеризувати як активну психологічну роботу з подолання наслідків пережитого стресу та посттравматичним синдромом. Важливо фіксувати позитивні події, висловлювати радість, задоволення та зберігати рівновагу в ситуації психологічної депривації (неможливості задоволення окремих значущих потреб). Дорослим рекомендую знайти справу, яка здатна захоплювати, відволікати, зміщувати акценти та приносити нові сенси.
Особливого значення на всіх етапах роботи варто надавати формуванню здатності хворого та його оточенню до релаксації, відпочинку. Найкраще, коли вправи на релаксацію виконуються відразу після пробудження, до і після обіду, перед сном. Звичайно, краще це робити разом з близькими, котрим також вкрай необхідне відновлення втрачених енергетичних ресурсів. Та залишається головним наша віра у власні сили, допомогу фахівців, віра у своє майбутнє, Любов і Життя.
Галина Хомич,
психолог-консультант, кандидат психологічних наук, професор УГСП